Рада повинна прийняти пакет енергоефективних законів до літа
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу. Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Прийняття парламентом пакету законів по енергоефективності суттєво пришвидшіть комунальну реформу.Я переконаний, що його життєво необхідно схвалити до літніх канікул.
Закони необхідні для запуску Фонду енергоефективності
На цьому тижні очікується голосування за пакет законопроектів по енергоефективності. Серед них: Закони України "Про енергоефективність будівель", "Про комерційний облік комунальних послуг" та "Про житлово-комунальні послуги"
Ці закони є вкрай важливими для повноцінного створення Фонду енергоефективності. Власне зобов'язання створити Фонд енергоефективності Україна взяла на себе, підписавши угоду про асоціацію з ЄС. Законопроект про цей фонд розробляли майже рік. Й нарешті 21 березня, Верховна Рада схвалила його в першому читанні.
Фонд наповнюватимуть бюджетними грошима і коштами міжнародних фінансових організацій. В 2017 році з бюджету у Фонд буде направлено 400 млн грн. Ще 3 млрд грн (до 100 млн євро) Фонд зможе залучити кошти від МФО.
За задумом, стале фінансування заходів з енергоефективності дозволить зменшити витрати на опалення житла, знизити витрати на субсидії, створити 75 тис. нових робочих місць в малому і середньому бізнесі.
Метою роботи Фонду енергоефективності є суттєве зниження енергоспоживання, а отже, і витрат родин на житлово-комунальні послуги. Тому під час формування переліку заходів з енергоефективності, які необхідно впровадити в Україні, треба враховувати необхідне фінансування комплексних заходів, що призведе до суттєвої економії енергоресурсів для кожної родини та всієї держави.
Підтримка Європи та міністерства
Дуже обнадійливо те, що наші європейські партнери звертають увагу на важливість прийняття цих законів.
Так, керівник Групи підтримки України у Єврокомісії Петер Вагнер, заявив 6 червня, в Українському кризовому медіа-центрі: "Представники євроспільноти висловили занепокоєність відсутністю в Україні рамкового законодавства. Україна може втратити допомогу ЄС. Кошти на реформу енергоефективності в Україні будуть надані виключно за умови прийняття парламентом чотирьох ключових законів: ЗУ "Про Фонд енергоефективності", ЗУ "Про енергоефективність будівель", ЗУ "Про комерційний облік комунальних послуг" та ЗУ "Про житлово-комунальні послуги".
Аналогічну думку висловив віце-прем’єр-міністр – Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко: "Сьогодні ми говоримо про те, що 48 годин залишилося для того, щоб зробити перший крок - щоб у житловому секторі, де сьогодні споживається до 18-и млрд кубів газу на рік, ми перейшли до створення технічного і фінансового інструменту, що допомагатиме кожній українській родині втілювати енергоефективні заходи", - зазначив віце-прем’єр-міністр.
Зараз реформа лише розпочинається.
З одного боку другий рік поспіль впроваджується програма "теплих кредитів", виділяються кошти на їх фінансування.
Але, з іншого боку бракує механізмів верифікації енергоефективних заходів. Й саме ці закони й мають створити відповідні механізми.
Дуже важливо, щоб Пакет законопроектів по енергоефективності має було схвалено Радою до літніх канікул. Адже вони повинні запрацювати до приїзду європейської моніторингової комісії в Україну – від цього залежить надання європейської фінансової допомоги Фонду.
Тож, якщо український парламент голосує цей закон в другому читанні то президент його оперативно підпише. Й ще до початку опалюваного сезону можна буде втілено в життя реальні заходи.
Тож, ураховуючи важливість та необхідність створення такої інституції як Фонд енергоефективності, зусилля народних депутатів мають бути спрямовані на прийняття всього «енергоефективного» пакету!
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 193
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 94
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6480
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4803
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2799
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2624