Нові стандарти звітування XBRL для бізнесу з 2019 року
Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Минулого тижня я лишав пост на своїй сторінці у Фейсбуку про те, що бізнес в Україні з 2019 року почне здавати фінзвітність у форматі XBRL. Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Перше, про що варто сказати, так це про те, що перехід до нової фін звітності у форматі XBRL – це реально великий крок вперед, який до того ж буде мати позитивні наслідки у перспективі – не тільки для держави, а і для бізнесу.
Але не усі розуміють, що це за стандарт і за яким принципом він працює. Для початку давайте розшифруємо, що таке XBRL: eXtensible Business Reporting Language або розширена мова ділової звітності. Але насправді в це поняття включено дещо більше, бо формат XBRL вже давно став певним стандартом подання в електронному вигляді ділової інформації, зокрема фінансової звітності.
Звісно, це не єдиний стандарт, але Україна зупинилась саме на XBRL. Бо XBRL є більш універсальним, простішим у користуванні, визнаним у світі та доступним для обміну даними. Саме тому нова Система підготовки і подання фінансової звітності в Україні буде побудована на ній.
То ми просто запровадимо таку систему без попередніх робіт? Ні, перш ніж в Україні запрацює новий формат звітності XBRL, необхідно побудувати систему «таксономії». І тут виникає інше питання: а що ж таке таксономія фінансової звітності? Це набір статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, а також взаємозв’язків між ними та іншими елементами таксономії.
Над розробкою та підготовкою нової системи, яка би була адаптована саме до української дійсності, наша влада працювала останні півтора року. Тепер коли підґрунтя та фундамент для роботи нової системи цілком готовий, формат XBRL готовий до експлуатації та вже з 2019 року розпочне працювати на повну.
Для кого була створена нова система та хто стане її учасниками? Всі підприємства, які згідно з законодавством подають звітність за МСФЗ і фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту, стануть учасниками та будуть звітувати у форматі XBRL. Така вимога прописана у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», норми якого передбачають, що усі підприємства, що становлять суспільної інтерес, повинні складати та подавати фінансову звітність органам державної влади за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі вже з 2019 року.
У зв’язку з цим запуск нової Системи і планується саме на 2019 рік. Ця система дозволить здійснювати збір, обробку, перевірку та розкриття регулярної фінансової звітності підприємств в єдиному електронному форматі, а також суттєво спростить життя бізнесу, бо сьогодні кожне підприємство, яке звітує, має подавати звітність кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізняються один від одного.
Тепер же система буде працювати за принципом «єдиного вікна». Вони представлятимуть обов’язкову фінансову звітність в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (НКЦПФР, НБУ, Мінфін, Нацкомфінпослуг).
Вважаю, що побудова такої системи і перехід до електронного складання та подання звітності в форматі, зрозумілому інвесторам, є дуже важливим кроком. Це створить основу для прозорої та ефективної економіки, для привернення уваги інвесторів і спрощення життя бізнесу.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3484
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 217
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 156
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 103
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 98
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
12218
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7197
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5708
-
П'ять горіхів з високим вмістом білка: які в них переваги
Життя 4272
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4214