Нові стандарти звітування XBRL для бізнесу з 2019 року
Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Минулого тижня я лишав пост на своїй сторінці у Фейсбуку про те, що бізнес в Україні з 2019 року почне здавати фінзвітність у форматі XBRL. Сьогодні хочу поговорити про це більш детально та з’ясувати, що ж таке XBRL і чому держава хоче перевести фінсектор на електронний формат подання звітності.
Перше, про що варто сказати, так це про те, що перехід до нової фін звітності у форматі XBRL – це реально великий крок вперед, який до того ж буде мати позитивні наслідки у перспективі – не тільки для держави, а і для бізнесу.
Але не усі розуміють, що це за стандарт і за яким принципом він працює. Для початку давайте розшифруємо, що таке XBRL: eXtensible Business Reporting Language або розширена мова ділової звітності. Але насправді в це поняття включено дещо більше, бо формат XBRL вже давно став певним стандартом подання в електронному вигляді ділової інформації, зокрема фінансової звітності.
Звісно, це не єдиний стандарт, але Україна зупинилась саме на XBRL. Бо XBRL є більш універсальним, простішим у користуванні, визнаним у світі та доступним для обміну даними. Саме тому нова Система підготовки і подання фінансової звітності в Україні буде побудована на ній.
То ми просто запровадимо таку систему без попередніх робіт? Ні, перш ніж в Україні запрацює новий формат звітності XBRL, необхідно побудувати систему «таксономії». І тут виникає інше питання: а що ж таке таксономія фінансової звітності? Це набір статей і показників фінансової звітності та її елементів, що підлягають розкриттю, а також взаємозв’язків між ними та іншими елементами таксономії.
Над розробкою та підготовкою нової системи, яка би була адаптована саме до української дійсності, наша влада працювала останні півтора року. Тепер коли підґрунтя та фундамент для роботи нової системи цілком готовий, формат XBRL готовий до експлуатації та вже з 2019 року розпочне працювати на повну.
Для кого була створена нова система та хто стане її учасниками? Всі підприємства, які згідно з законодавством подають звітність за МСФЗ і фінансова звітність яких підлягає обов'язковому аудиту, стануть учасниками та будуть звітувати у форматі XBRL. Така вимога прописана у Законі «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність», норми якого передбачають, що усі підприємства, що становлять суспільної інтерес, повинні складати та подавати фінансову звітність органам державної влади за міжнародними стандартами в єдиному електронному форматі вже з 2019 року.
У зв’язку з цим запуск нової Системи і планується саме на 2019 рік. Ця система дозволить здійснювати збір, обробку, перевірку та розкриття регулярної фінансової звітності підприємств в єдиному електронному форматі, а також суттєво спростить життя бізнесу, бо сьогодні кожне підприємство, яке звітує, має подавати звітність кожному регулятору окремо, при цьому формати подачі звітів відрізняються один від одного.
Тепер же система буде працювати за принципом «єдиного вікна». Вони представлятимуть обов’язкову фінансову звітність в одному універсальному форматі для всіх регуляторів фінансового ринку (НКЦПФР, НБУ, Мінфін, Нацкомфінпослуг).
Вважаю, що побудова такої системи і перехід до електронного складання та подання звітності в форматі, зрозумілому інвесторам, є дуже важливим кроком. Це створить основу для прозорої та ефективної економіки, для привернення уваги інвесторів і спрощення життя бізнесу.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 424
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 180
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 17768
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6473
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4640
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2783