Дивовижний світ змішаних відчуттів, де кольори мають смак, а музика - форму
Уявіть собі, що ви чуєте чиєсь ім'я і одразу бачите специфічний колір. Або пробуєте якусь страву і відчуваєте на дотик певну текстуру, якої насправді немає. Або слухаєте музику і бачите в повітрі химерні геометричні фігури, що танцюють у такт мелодії. Ні, ви не божевільні і не під дією галюциногенів. Ви - синестет, одна з тих рідкісних та загадкових людей, чий мозок змішує відчуття у неймовірний коктейль під назвою "синестезія". Як же працює цей дивовижний феномен? І чи можливо навчитися відчувати світ так, як синестети? Зануримось у цю захопливу тему разом зі мною як психологом та люб'язними поясненнями реальних синестетів.
Отже, синестезія - це стан, при якому стимуляція одного органу чуття автоматично викликає відчуття в іншому. Іншими словами, коли подразники, які зазвичай обробляються окремо (звук, колір, текстура тощо), починають "перетинатися" та комбінуватися у свідомості людини. Це не метафора і не фантазія, а цілком реальне суб'єктивне сприйняття, яке, втім, не піддається логічному поясненню.
Наприклад, одна з найпоширеніших форм синестезії - це кольоровий слух, або хроместезія. Люди з таким типом синестезії бачать літери, цифри або звуки як забарвлені в певні кольори. Причому ці асоціації завжди строго індивідуальні та специфічні. Скажімо, для когось літера А може бути яскраво-червона, тоді як для іншого - зелена. Цифра 7 в уяві одного синестета матиме відтінок індиго, а в іншого - жовтогарячий.
Або ось історія Катерини, дівчини з лексико-густаторною синестезією, тобто здатністю відчувати смак слів: "Коли я чую або бачу написаним чиєсь ім'я, я одразу відчуваю певний присмак у роті. Наприклад, ім'я "Микита" для мене має смак вишні, а "Марія" - це суміш меду та полуниці. А от "Петро" - це чистий яблучний пиріг. Я не можу це контролювати, це просто виникає само собою, як тільки я чую або прочитаю ім'я".
Інші синестети можуть сприймати музику як миготливі барвисті плями, абстрактні форми або навіть цілі пейзажі. Як розповідає Володимир, музикант з аудіо-візуальною синестезією: "Кожна нота, кожен акорд має свій унікальний візуальний образ. До-мажор для мене - це ніби пухнаста помаранчева хмарка, а ля-мінор - гострі сині трикутники. А от соло на саксофоні - це ніби потік золотого меду, який в'ється і переливається. Я бачу ці образи прямо перед своїм внутрішнім зором, вони танцюють і змінюються в такт музиці".
Деякі синестети відчувають дотикові відчуття у відповідь на зорові образи або навіть людські стосунки. Олена, жінка з дотиково-емоційною синестезією, ділиться своїм досвідом: "Для мене всі значущі емоції та враження мають тактильний компонент. Коли я закохана, це ніби тепла, м'яка, оксамитова ковдра огортає мене з усіх боків. А сум - це наче колюча і шорстка мотузка стискає груди та горло. Дружба - це відчуття чогось пухнастого та приємного, а образа - ніби гострі голки встромляються в серце".
Всього існує більше 80 різних задокументованих форм синестезії, і список постійно поповнюється. Чим більше дослідники та самі синестети діляться своїм досвідом - тим більше унікальних "міксів" відчуттів вони відкривають.
Цікаво, що синестезія не є хворобою чи відхиленням. Це швидше особливість нейронних зв'язків у мозку, яка зустрічається приблизно в 1-4% населення. Більшість синестетів чудово адаптовані та живуть звичайним життям. Багато хто з них навіть не здогадується, що їхній спосіб сприйняття відрізняється від інших, адже з цим вони народилися і виросли.
Що ж спричиняє синестезію? Достеменно це невідомо, але дослідження показують, що це швидше за все генетично зумовлений стан. У синестетів виявляють підвищену кількість нейронних зв'язків між різними ділянками мозку, особливо між тими, що відповідають за обробку сенсорної інформації. Простіше кажучи, їхні чуттєві "дроти" ніби перехрещуються та з'єднуються в несподіваних місцях.
Ще одна цікава особливість синестетів - їхня підвищена креативність та схильність до творчих професій. Серед музикантів, художників, поетів і навіть акторів відсоток синестетів значно вищий, ніж серед загального населення. Багато відомих митців, таких як композитори Олів'є Мессіан і Ференц Ліст, художниця Василь Кандинський, письменники Володимир Набоков і Артур Рембо, виявляли ознаки синестезії та використовували її як джерело натхнення у творчості.
Можливо, саме незвичайне сприйняття світу дозволяє синестетам бачити несподівані зв'язки, кольори та форми там, де інші бачать лише буденність? Як зазначає Річард Сітовік, нейробіолог та дослідник синестезії: "Ці люди ніби мають додатковий вимір сприйняття, якусь надздібність, яка дозволяє їм бути більш творчими та інноваційними у своїй сфері".
Але чи можливо навчитися синестезії, якщо ти народився без неї? На жаль, справжню вроджену синестезію відтворити неможливо. Деяких її легкі форми іноді виникають під впливом певних медитативних практик, гіпнозу або змінених станів свідомості. Але це будуть скоріше тимчасові переживання, а не постійний спосіб сприйняття світу.
Втім, кожен з нас може спробувати розвинути в собі більшу чуттєвість та образність мислення. Ось кілька порад та практик від синестетів та психологів:
Займайтеся творчістю, яка залучає різні органи чуття - малюйте музику, танцюйте поезію, куштуйте кольори. Дозвольте своїй уяві вільно грати з відчуттями та асоціаціями.
Розвивайте усвідомленість, вміння бути "тут і зараз" у своїх відчуттях. Коли ви їсте - справді смакуйте їжу, вдихайте аромати, насолоджуйтеся дотиком, споглядайте деталі навколишнього світу. Що більше ви помічаєте нюанси своїх відчуттів - то більше зв'язків між ними може виникнути.
Експериментуйте з описом своїх вражень через метафори та крос-модальні асоціації. Який на смак цей звук? Який на дотик цей колір? На що схожа ваша радість? Словесна гра з переносними значеннями розвиває творче та асоціативне мислення.
Знайомтеся з мистецтвом, яке навмисно змішує різні чуттєві модальності - наприклад, візуальна поезія, саунд-арт, синтез запахів та музики тощо. Це розширить ваш кругозір та надихне на пошук несподіваних зв'язків між відчуттями.
І нарешті - цікавтеся досвідом синестетів, їхнім унікальним баченням світу. Можливо, ви не зможете повністю відчути те, що відчувають вони, але сама спроба подивитись на реальність під іншим кутом, помітити в ній красу та незвичайність - це вже неймовірно цінний досвід.
Зрештою, світ синестезії - це світ дива, де звичні речі постають в абсолютно новому світлі. Де імена мають смак, музика - форму, а емоції - текстуру. Де реальність багатовимірна, сповнена несподіваних відтінків та переживань. І хоча більшості з нас цей світ недоступний напряму - ми можемо хоча б трохи доторкнутися до нього через призму мистецтва, творчість та глибоке усвідомлення своїх почуттів.
Тож давайте вчитися у синестетів не лише незвичайного сприйняття, а й здатності дивуватись, захоплюватись, знаходити неочікувану красу в довколишній дійсності. Адже хіба не в цьому - вміння по-справжньому відчувати життя, просякнути усіма його фарбами та мелодіями?
І можливо, одного разу ви зловите себе на тому, що випадково скуштували чиєсь ім'я. Або побачили смуток як в'язкий сірий кисіль. Або почули в ароматі квітки ніжну скрипкову мелодію.
І тоді ви всміхнетесь - і зрозумієте, що дива можливі. Що десь на краєчку вашого сприйняття завжди є місце для таємниці та синестезії. Для магії почуттів, що не піддаються логіці, але наповнюють світ незбагненним сяйвом.
