Як війна змінить агросектор?
Аналіз тенденцій і трендів
Якщо тезово, то основні трансформації можуть виглядати наступним чином:
1. Втрати сьогодні несуть всі, незалежно від регіону чи розміру бізнесу. Тому у 2023 рік весь агросектор увійде значно послабленим. Запас міцності у кожного свій. Однак, держава має максимально допомогти всім для того, щоб врожай 2023 року відповідав реальним можливостям України.
2. Більша бізнес-мобільність зараз у невеликих агропідприємств. Вони ж можуть стати основними отримувачами міжнародної допомоги. Окрім того, більшість з них можуть активно працювати «в тіні». Тому значення агрохолдингів буде зменшуватися. Ця тенденція значно змінить перспективи розвитку ринку землі в Україні. Це потрібно враховувати.
3. Міни. Це питання дуже болюче для агро, і комплексно вирішити його можна тільки з міжнародною допомогою. Адже процес розмінування не буде відбуватися швидко, він також потребує великих фінансових, технічних та людських ресурсів. Тому в Україні після війни буде чітка «зональність» ризику ведення агробізнесу.
4. Тваринництво. За оцінками Асоціації виробників молока, якщо активна фаза війни не припиниться до кінця 2022 року, втрати можуть сягнути 120 тисяч корів або третини молочного поголів’я промислового сектору України. З врахування того, що українським молочним тваринникам і до війни було несолодко, ми можемо перетворитися у серйозного імпортера «молочки». Ситуацію може змінити лише комплексна програма з відродження галузі на основі великого виробництва.
5. Зміна структури посівів. Наприклад, це стосується зменшення площ посівів пшениці, яка стала менш рентабельною, та збільшення посівів ріпаку. Багато дрібних фермерів шукають варіанти із більш рентабельними нішевими культурами. Це також частково вирішує проблеми з логістикою.
6. Переробка. Дуже добре, що в Уряді сьогодні працюють у напрямі розвитку цієї галузі. Стимулювання переробних підприємств зможе вирішити багато проблем і, нарешті, частково змінити структуру експорту України в бік товарів із вищим рівнем доданої вартості.
7. Шлях в Європу. Кооперація України та Європи буде тільки зростати. Спільні проекти з експорту в/через країни ЄС і створення системи спільної агрологістики отримують новий поштовх.
8. Азія та Африка - все складно. Нинішній рівень експорту призведе до часткової втрати долі на дуже перспективних ринках. Поки Крим буде російським, загроза для українського експорту через Чорне море нікуди не зникне.
9. Інновації, «зелені» технології та модернізація. Після закінчення війни ми отримуємо величезний шанс для створення надсучасного агрокомплексу. Як кажуть: не було щастя, то нещастя допомогло. Головне - не стати простими споживачами технологій, а активно залучати інвестиції в наукоємні галузі агро. Те саме стосується сільськогосподарської техніки, втрати якої вже значні.
10. Інвестиції. Поки що, через ризики, основними інвесторами в агро будуть виступати українські компанії. Це, звичайно, зменшить об’єм коштів і позначиться на загальному рівні вкладень у галузь. Але інвестиції - вкрай важливий момент, тому що відбудовувати потрібно буде дуже багато, адже ворог прицільно руйнує інфраструктуру в агро. Поки що цифри втрат є лише дуже-дуже оціночними, однак, вже зараз зрозуміло, що мова буде йти про мільярди доларів.
Не хочеться писати тривіальну фразу про те, що криза – це завжди можливість. Але у випадку трансформації агросектору України нам всім потрібно дивитися на крок вперед. Просто вирішувати проблеми недостатньо. Потрібно розуміти тенденції, закладати фундамент для якісних трансформацій, які після закінчення війни дадуть свій результат.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3458
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 155
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 100
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 95
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11500
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7066
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6023
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5477
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4076