Експорт зерна під час війни: перші підсумки
Експорт зерна в умовах війни: це зрада чи перемога?
Українське суспільство у своїх поглядах та оцінках все більше балансує між двома крайнощами: зрадою та перемогою. Цей підхід дуже небезпечний, якщо ми маємо справу з економікою, де будь-яке системне рішення тягне за собою зміни в різних сферах. Тому тут дуже важливо «тримати голову холодною».
Майже три тижні тому перший корабель з українським зерном вийшов з порту Одеси. За першу половину серпня 21 судно перевезло 563 тисячі тон продовольства. Багато це чи мало? Скажу так: це краще ніж нічого. Морський шлях поки що працює, тож можна підбити перші підсумки і відповісти на найбільш «гарячі» питання.
Що це дає Україні?
1. В умовах війни будь-яке збільшення експортних потужностей та надходжень – це плюс. Нам потрібно збільшувати доходи бюджету для того, щоб перемогти – армія потребує більшого фінансування. Міжнародна допомога – це не бездонна кишеня і ніхто не знає, що буде відбуватися з нею через півроку. Експорт сировини агрокомплексу в нинішніх умовах – це найпростіший варіант.
2. Відкриття експорту – це збільшення закупівельних цін на внутрішньому ринку. Це також кошти аграріям, які підуть на жнива та посівну наступного року. Зараз агрокомпаніям, особливо дрібним та середнім, дуже важко. І посівна наступного року буде залежати від того, яким чином держава допоможе агросектору вже в цьому році.
3. В Україні дефіцит зерносховищ. Біля 13 млн. тонн потужностей ми вже втратили і невідомо скільки втратимо до кінця року. Експорт вивільнює потужності і дає можливість зберегти зерно.
Чи знімає нинішній рівень експорту кризові явища в агросекторі?
Ні. Це лише невідкладна допомога. Агросектор України дуже сильно орієнтований на експорт, і в умовах війни ми не зможемо навіть і близько вийти на довоєнні показники. За цей час буде втрачено чимало ринків збуту, в тому числі, і на користь московії. Після перемоги потрібно буде докладати надзусиль для того, щоб повернути їх.
Українським аграріям сьогодні потрібна реалізація системної програми допомоги для того, щоб наступного року ми мали адекватний нашим можливостями врожай. Це стосується техніки, паливно-мастильних матеріалів, добрив, засобів захисту рослин, зерносховищ, обладнання. Все, що має в собі складову енергоносіїв чи купляється за валюту, – буде проблемою через високу ціну.
Чи можемо ми розраховувати на безперебійний експорт надалі?
Ні, не можемо. Переконана, що будь-які домовленості будуть порушені, коли московії стане це вигідно. Тому прогнозувати подальший розвиток експорту фактично неможливо. Окрім того, існує чимало суто технічних проблем, скажімо, із фрахтом чи страхуванням.
Чи вистачить зерна Україні для внутрішнього ринку?
Читала багато коментарів щодо нібито масового вивозу зерна, яке призведе чи не до голоду. Це маячня. Україні вкрай потрібно збільшувати експорт хоча б для того, щоб зберегти зерно нового врожаю. Адже ближче до листопада нас може очікувати дефіцит зерносховищ, який ми можемо повністю не перекрити рукавами та тимчасовими силосами.
Сьогодні економіка України знаходиться в ситуації, коли вибір невеликий. Тож, на мою думку, потрібно відмовитися від мислення категоріями «зради» і «перемоги» та всіма силами вирішувати проблеми. Як казав Марк Аврелій: «Роби що повинен. Станеться, що судилося».
- Акт догляду: коли держава перетворює турботу на бюрократію Світлана Приймак 00:57
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Хто вбив Андрія Портнова? 3501
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 217
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 158
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 103
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 100
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
12822
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7314
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5957
-
П'ять горіхів з високим вмістом білка: які в них переваги
Життя 4821
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4416