Тютюнові акцизи як економічні стимули для зменшення шкідливих звичок
Європейський досвід акцизної політики: чому Україні варто враховувати міжнародні практики
Рішення щодо підвищення тютюнового акцизу є стратегічним, адже запровадження тих чи інших механізмів оподаткування має на меті не лише наповнення Держбюджету, але й стимулювання суспільства щодо зменшення шкідливих звичок.
З іншого боку, навряд чи можна сьогодні примусити людину силою кинути палити. Це має бути її власне виважене рішення, зокрема пов'язане з тими чи іншими економічними стимулами. Коли ми говоримо про ідеологію тютюнових акцизів в Євросоюзі та аналізуємо документи ЄС, то в них дуже часто повторюється теза щодо здоров'я нації та зменшення шкідливих звичок за допомогою акцизної політики.
Законопроєкт українського уряду №11090 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо перегляду ставок акцизного податку на тютюнові вироби" передбачає поступове зростання акцизів на сигарети до мінімальної європейської ставки 90 євро у 2028 році. Власне, вона має максимально наблизити нас до європейських стандартів.
Ще одне важливе питання стосується нелегального тютюну. Адже одночасно з підняттям акцизів паралельно має посилитися боротьба з тіньовим ринком сигарет, який на сьогодні оцінюється в 15-18%. Варто зазначити, що законопроєкт №11090 передбачає диференціацію акцизних ставок в залежності від видів тютюнових виробів. У разі позитивного голосування за законопроєкт ставка акцизного податку на сигарети становитиме 90 євро, а на ТВЕН — 72 євро.
Головна особливість ринку ТВЕН — його цілковита легальність. Прилади для нагрівання тютюну та стіки для них — технологічно складно та економічно недоцільно підробляти. Тому навіть за умови більш низької ставки акцизу на ТВЕН саме з їхнього обігу Україна отримає гарантовані надходження до бюджету. Підвищення ставок акцизного податку на тлі невисокої платоспроможності населення поставить курців перед дилемою: переходити заради економії на дешевші підробки, або на споживання доступніших за рахунок диференціації ставок акцизу ТВЕН. Тобто курці потенційно перейдуть на менш шкідливий легальний товар, а бюджет й надалі поповнюватиметься.
За експертними розрахунками, запровадження різних ставок акцизу на ТВЕН і сигарети забезпечить бюджету додаткові надходження на 3,82 млрд грн протягом 4 років за рахунок зменшення нелегального ринку сигарет та переходу споживачів на ТВЕН. При цьому споживання ТВЕН є безпечнішим з точки зору наслідків куріння. Це доводить європейський досвід, де практично у всіх країнах різниця між акцизами, які запроваджені на традиційні тютюнові вироби та ТВЕН, в середньому становить понад 60%. А, наприклад, у Фінляндії акцизи на ТВЕН складають 79 євро, а на звичайні сигарети — 350 євро. Уявіть собі різницю. В урядовому законопроєкті український законодавець якраз повертається до цієї різниці в акцизах на різні тютюнові вироби.
Зрештою, суспільство у будь-якому разі формує акцизну політику, виходячи зі своїх інтересів. Сьогоднішнім інтересом суспільства є покращення якості споживання тютюнових виробів, принаймні для тих, хто палить. Ще один нюанс, що ми всі з вами розуміли.
В Держбюджеті на 2025 рік вже передбачені доходи від збільшення тютюнових акцизів. А темою надходжень до бюджету сильно переймаються наші міжнародні партнери, зокрема Міжнародний валютний фонд, проводячи моніторингові місії. Контролюється законодавство, яке ухвалюють депутати щодо забезпечення надходжень до бюджету, зокрема в частині підвищення акцизів. І це є достатньо серйозний аргумент на користь того, що голосування за законопроєкт буде успішним.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9482
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8205
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7404
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6770
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5868