Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
08.06.2017 17:22
Екологічна ситуація в зоні АТО є загрозою для майбутніх поколінь
Проблема екологічної безпеки в зоні АТО набула безпрецедентних масштабів. Відбулися небезпечні зміни екологічного стану навколишнього природного середовища, які охоплюють територію близько 30 тис. км2, де мешкає до 5 млн населення. Їх згубні наслідки відчу
Військові діїзавжди призводять до тяжких наслідків для людей та природи. Це пряме екстремальнетехногенне втручання. Мова йде про збитки, які відчують не лише нинішніпокоління українців, а й прийдешні, оскільки наслідки мають, у тому числі, івідкладений характер.
Більша частинаекологічно небезпечних об’єктів залишилася на території, непідконтрольнійУкраїні. Серед промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій,найбільш небезпечною ситуація склалася на коксохімічних заводах Авдіївки, Єнакієвоі Ясинуватій, металургійних та хімічних підприємствах Донецька та Горлівки.
У результатіартилерійських обстрілів неодноразово відбувалися пожежі з викидом коксовогогазу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану,ціанової кислоти, аміаку тощо.
Водночас, наокупованій території відбуваються неконтрольовані процеси. У 2015 році уЛуганській області, порівняно з попереднім роком, відбулося збільшення викидівв атмосферу на 201,6%.
Чи варто говорити,що в бюджетах псевдореспублік не передбачено ні копійки на фінансуванняекологічних заходів, кошти не виділяються навіть на запобігання надзвичайнимситуаціям. Все тримається тільки на запасах міцності та завдяки вкладеннямвласників підприємств.
Згідно з Державнимреєстром, станом на 2013 рік у Донецькій обл. зареєстровано 21 об’єкт першогота другого класів підвищеної небезпеки. З точки зору хімічних ризиків,найбільшу загрозу становлять заводи «Стирол» і Горлівський хімічний завод.
Найбільші викидивід стаціонарних джерел у 2015 році спостерігались у Донецькій області - 917,6тис. т або 32,1% від загального обсягу по країні. Для прикладу уДніпропетровській –723,9 тис. т
Починаючи з 2014року потерпає від руйнувань Авдіївський коксохімічний завод, що є найбільшим вЄвропі. У разі відключення систем фільтрації, концентрація речовин, щовикидаються в атмосферу, може стати критичною.
На підконтрольнійтериторії ми ще можемо впливати на ситуацію. У 2015 - 16 роках за рахунокприродоохоронних коштів було здійснено низку заходів у сфері охорониатмосферного повітря на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», Слов’янськійТЕС, «Курахівській ТЕС», на ПАТ «ММК ім. Ілліча». Зокрема, на Слов’янській ТЕСвідбувалася реконструкція енергоблоку № 7 потужністю 800 МВт, в рамках якоївиконано реконструкцію електрофільтра та здійснено впровадження системимоніторингу викидних газів і пневматичної системи золовидалення.
Обсяг капітальнихінвестицій ПАТ «Авдіївський КХЗ» в охорону навколишнього природного середовищау 2015 р. склав – 31,52 млн. грн. В Україні серед коксохімів це найбільшіекоінвестиції.
Питомі викидишкідливих речовин на тонну виробленого коксу в середньому по Україні становили2,78 кг у 2015 році проти 2,98 тис. тон у 2014 (-6,7%). І в цьому зниженнівикидів, я вважаю, є частково і наші зусилля, спрямовані на адвокатуванняекологічних законодавчих ініціатив.
Пошкодженнябудь-якого з промислових об’єктів може призвести до вибухів, руйнування складіві сховищ токсичних або сильнодіючих отруйних речовин та інших катастрофічнихнаслідків.
Яскравий приклад –ситуація зі шламонакопичувачем відходів фенольного і нафталінового виробництваДзержинського фенольного заводу в селищі Новгородське. В результаті обстрілу збоку незаконних збройних формувань частково була пошкоджена дамбашламонакопичувача. Селище було на межі екологічного лиха, могли бути жертви.
Основниминебезпечними речовинами, що представлені серед характерних забруднювачів врегіоні є сірка і сірчані сполуки, аміак, фосфор, вугільний пил, сірчанакислота і сульфатні сполуки, формальдегіди, свинець, ртуть, а також композитніхімічні відходи різноманітних підприємств, серед яких є сильнодіючі отруйніречовини, наприклад, мононітрохлорбензол, якій є високотоксичною речовиною. Тутпотрібен наджорсткий контроль на засоби реагування в умовах надзвичайноїситуації.
Найбільша кількістьоб’єктів, що знаходились до початку війни у незадовільному стані безпеки,розташована у Луганську – 32. В Алчевську таких об’єктів 5, в Сєверодонецьку іСвердловську – по 3. Всі вони є джерелом екологічної небезпеки в умовах воєннихдій.
Окрема тема –якість питної води на Донбасі. Середньорічний вміст основних забруднювальнихречовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК) у 2015 році складав: азоту нітритного – <1- 14, азоту амонійного – <1-12, хрому шестивалентного – 1-10, мангану – 1-7,сполук міді – 1-5, сполук цинку – 1-2, фенолів – 1-3 ГДК. Але слід наголосити,що найбільш забрудненою ділянкою р. Сіверський Донець є райони міст Зміїв таІзюм. Можемо відзначити позитивний вплив на річку заліснених територій іособливо на території НПП «Святі гори», бо вже на ділянці м. Лисичанськекологічний стан річки був благополучний. Дослідження показали 3-й клас якостіводи – помірно забруднені води, а восени 2015 р. відмічене покращення – 2-й класякості – чисті води.
Окремо слідзвернути увагу на проблему підвищення мінералізації водоносних горизонтів,ґрунтів та вод річкової мережі шахтними водами, які містять велику кількістьрозчинних хімічних сполук, у тому числі й шкідливих. Потрапляння цих вод уводоносні горизонти призводить до їх значного засолення і робить непридатнимидо використання. Затоплення деяких шахт небезпечно ще й тим, що вони зарадянських часів використовувалися як сховища відходів.
Аналогічна ситуаціяспостерігається й у місцях розташування 22-х ставків-накопичувачів шахтних водта стоків збагачувальних фабрик. Оскільки чаші цих ставків зовсім негідроізольовані, витоки з них потрапляють у водоносні горизонти й ґрунти, щопризводить до їх засолення.
Додаткова небезпекаможе бути пов’язана з витоками вод і деформаціями неконтрольованих виробок на«шахтах-копанках», яких нині налічується понад 2 тис. об’єктів.
В цілому це створюєзагальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечногопроживання та збалансованого розвитку територій. Така ситуація можеспровокувати появу «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» івиникнення додаткової масштабної соціальної напруги.
Будь-які мої спробиініціювати предметну дискусію фахового екологічного співтовариства з Мінприродита особисто з паном Семераком закінчуються появою різного роду «компроматів» тапсевдорозслідувань, мета яких - дискредитація критиків.
Більша частинаекологічно небезпечних об’єктів залишилася на території, непідконтрольнійУкраїні. Серед промислових підприємств, пошкоджених у результаті бойових дій,найбільш небезпечною ситуація склалася на коксохімічних заводах Авдіївки, Єнакієвоі Ясинуватій, металургійних та хімічних підприємствах Донецька та Горлівки.
У результатіартилерійських обстрілів неодноразово відбувалися пожежі з викидом коксовогогазу з великим вмістом бензолу, толуолу, нафталіну, сірководню, меркаптану,ціанової кислоти, аміаку тощо.
Водночас, наокупованій території відбуваються неконтрольовані процеси. У 2015 році уЛуганській області, порівняно з попереднім роком, відбулося збільшення викидівв атмосферу на 201,6%.
Чи варто говорити,що в бюджетах псевдореспублік не передбачено ні копійки на фінансуванняекологічних заходів, кошти не виділяються навіть на запобігання надзвичайнимситуаціям. Все тримається тільки на запасах міцності та завдяки вкладеннямвласників підприємств.
Згідно з Державнимреєстром, станом на 2013 рік у Донецькій обл. зареєстровано 21 об’єкт першогота другого класів підвищеної небезпеки. З точки зору хімічних ризиків,найбільшу загрозу становлять заводи «Стирол» і Горлівський хімічний завод.
Найбільші викидивід стаціонарних джерел у 2015 році спостерігались у Донецькій області - 917,6тис. т або 32,1% від загального обсягу по країні. Для прикладу уДніпропетровській –723,9 тис. т
Починаючи з 2014року потерпає від руйнувань Авдіївський коксохімічний завод, що є найбільшим вЄвропі. У разі відключення систем фільтрації, концентрація речовин, щовикидаються в атмосферу, може стати критичною.
На підконтрольнійтериторії ми ще можемо впливати на ситуацію. У 2015 - 16 роках за рахунокприродоохоронних коштів було здійснено низку заходів у сфері охорониатмосферного повітря на ПАТ «Авдіївський коксохімічний завод», Слов’янськійТЕС, «Курахівській ТЕС», на ПАТ «ММК ім. Ілліча». Зокрема, на Слов’янській ТЕСвідбувалася реконструкція енергоблоку № 7 потужністю 800 МВт, в рамках якоївиконано реконструкцію електрофільтра та здійснено впровадження системимоніторингу викидних газів і пневматичної системи золовидалення.
Обсяг капітальнихінвестицій ПАТ «Авдіївський КХЗ» в охорону навколишнього природного середовищау 2015 р. склав – 31,52 млн. грн. В Україні серед коксохімів це найбільшіекоінвестиції.
Питомі викидишкідливих речовин на тонну виробленого коксу в середньому по Україні становили2,78 кг у 2015 році проти 2,98 тис. тон у 2014 (-6,7%). І в цьому зниженнівикидів, я вважаю, є частково і наші зусилля, спрямовані на адвокатуванняекологічних законодавчих ініціатив.
Пошкодженнябудь-якого з промислових об’єктів може призвести до вибухів, руйнування складіві сховищ токсичних або сильнодіючих отруйних речовин та інших катастрофічнихнаслідків.
Яскравий приклад –ситуація зі шламонакопичувачем відходів фенольного і нафталінового виробництваДзержинського фенольного заводу в селищі Новгородське. В результаті обстрілу збоку незаконних збройних формувань частково була пошкоджена дамбашламонакопичувача. Селище було на межі екологічного лиха, могли бути жертви.
Основниминебезпечними речовинами, що представлені серед характерних забруднювачів врегіоні є сірка і сірчані сполуки, аміак, фосфор, вугільний пил, сірчанакислота і сульфатні сполуки, формальдегіди, свинець, ртуть, а також композитніхімічні відходи різноманітних підприємств, серед яких є сильнодіючі отруйніречовини, наприклад, мононітрохлорбензол, якій є високотоксичною речовиною. Тутпотрібен наджорсткий контроль на засоби реагування в умовах надзвичайноїситуації.
Найбільша кількістьоб’єктів, що знаходились до початку війни у незадовільному стані безпеки,розташована у Луганську – 32. В Алчевську таких об’єктів 5, в Сєверодонецьку іСвердловську – по 3. Всі вони є джерелом екологічної небезпеки в умовах воєннихдій.
Окрема тема –якість питної води на Донбасі. Середньорічний вміст основних забруднювальнихречовин у воді Сіверського Дінця та його притоків (в одиницях ГДК) у 2015 році складав: азоту нітритного – <1- 14, азоту амонійного – <1-12, хрому шестивалентного – 1-10, мангану – 1-7,сполук міді – 1-5, сполук цинку – 1-2, фенолів – 1-3 ГДК. Але слід наголосити,що найбільш забрудненою ділянкою р. Сіверський Донець є райони міст Зміїв таІзюм. Можемо відзначити позитивний вплив на річку заліснених територій іособливо на території НПП «Святі гори», бо вже на ділянці м. Лисичанськекологічний стан річки був благополучний. Дослідження показали 3-й клас якостіводи – помірно забруднені води, а восени 2015 р. відмічене покращення – 2-й класякості – чисті води.
Окремо слідзвернути увагу на проблему підвищення мінералізації водоносних горизонтів,ґрунтів та вод річкової мережі шахтними водами, які містять велику кількістьрозчинних хімічних сполук, у тому числі й шкідливих. Потрапляння цих вод уводоносні горизонти призводить до їх значного засолення і робить непридатнимидо використання. Затоплення деяких шахт небезпечно ще й тим, що вони зарадянських часів використовувалися як сховища відходів.
Аналогічна ситуаціяспостерігається й у місцях розташування 22-х ставків-накопичувачів шахтних водта стоків збагачувальних фабрик. Оскільки чаші цих ставків зовсім негідроізольовані, витоки з них потрапляють у водоносні горизонти й ґрунти, щопризводить до їх засолення.
Додаткова небезпекаможе бути пов’язана з витоками вод і деформаціями неконтрольованих виробок на«шахтах-копанках», яких нині налічується понад 2 тис. об’єктів.
В цілому це створюєзагальнонаціональну загрозу формування в Донбасі непридатних для безпечногопроживання та збалансованого розвитку територій. Така ситуація можеспровокувати появу «екологічних біженців з Донбасу та прилеглих територій» івиникнення додаткової масштабної соціальної напруги.
Будь-які мої спробиініціювати предметну дискусію фахового екологічного співтовариства з Мінприродита особисто з паном Семераком закінчуються появою різного роду «компроматів» тапсевдорозслідувань, мета яких - дискредитація критиків.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
Топ за тиждень
- Хто вбив Андрія Портнова? 3372
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 150
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 79
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 77
Популярне
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
7394
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7125
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6928
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6386
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5629
Контакти
E-mail: [email protected]