Податкова амністія "для галочки"
Якщо немає бачення того, чого хочеш досягнути, то не буде і плану дій по його досягненню.
Тільки так можу прокоментувати пояснення міністра фінансів, чому доходи від майбутньої податкової амністії та сумнозвісного «бюджетонаповнюючого» законопроєкту №5600 не включені до проєкту бюджету 2022 року.
Нагадаю, що Сергій Марченко пояснив відсутність надходжень до бюджету внаслідок цих реформ тим, що неможливо точно спрогнозувати обсяг коштів, які громадяни добровільно задекларують в рамках амністії.
Виникає логічне запитання: а навіщо проводити такі непродумані реформи взагалі? І наступне – невже міністерства втратили кадри, здатні зробити прогноз? Адже коли приймаються такі закони, хтось робить розрахунки, хтось пише пояснювальні записки до законопроєктів. На цьому обґрунтуванні народні обранці підтримують законопроєкти. Виходить, що сам міністр не вірить в успіх податкової амністії.
Маю власну версію причини такого хаосу – відсутність цілісного бачення податкової політики загалом. Десь є розуміння про необхідність стимулювати економіку, натомість перемагає радянський підхід – все заради наповнення бюджету. Внаслідок маємо непродуману реформу, в ефективність якої не вірять навіть її автори.
Якщо прослідкувати заяви Данила Гетманцева, голови податкового комітету Ради, і відповідальних міністрів від початку розробки податкової амністії та добровільного декларування коштів громадянами (2020 рік), то яскраво видно, що ніякого комплексного бачення в цій царині не було. Немає і нині. Мотивація до амністії змінюється, як вітер, на 180 градусів по декілька разів. Спочатку це був спосіб детінізації економіки, пізніше – інструмент залучення коштів в економіку, а зараз – страшилка для громадян, де уряд погрожує громадянам проблемами у майбутньому, вимагаючи пояснювати походження майна та накопичень.
Відрізняється навіть тон заяв різних спікерів реформи. Гетманцев залякує громадян, а Марченко ніби заспокоює. Якщо це така тактика «доброго та поганого копа» з боку влади – то вона призведе тільки до ще більшої недовіри до держави і наступних спроб реформувати податкову сферу і економіку. Якщо ж ці заяви щирі, то це свідчить про відсутність будь-якого спільного бачення цієї реформи між урядом і парламентом. І невідомо, який з цих варіантів гірший.
Іноземний досвід подібної легалізації, на який раніше посилався міністр фінансів, свідчить, що значних коштів бюджет від цього отримати не зможе. Наприклад, оспівана багатьма експертами детінізація в Італії у 2001-2002 роках легалізувала доволі значні кошти – 73 млрд євро. Бюджету країни це принесло одноразово 1,4 млрд євро податків. Це 0,1% ВВП Італії в 2002 році!
Можна скільки завгодно міркувати щодо «особливого менталітету» українців, але це неправда. Немає у світі прикладів, коли б детінізація накопичень і активів призводила до великого ентузіазму з боку громадян і бізнесу. Так само і великі податки. Чи нагадати, як патріотичні французи почали відмовлятись від громадянства своєї батьківщини, щоб уникнути суперподатків Франсуа Олланда?
Україна не стане виключенням, якщо будуть продовжуватись такі «реформи». Натомість країні потрібна податкова система, яка стимулює розвиток підприємництва, а не заганяє його в тінь.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3434
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9215
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8041
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7362
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6728
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5845