Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.05.2016 14:22
У пошуках нафти та газу: парламент планує змінити законодавство
Законопроект «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні»
Нещодавно у Верховній Раді був запланований розгляд законопроекту «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння пошуку та видобутку нафти і газу в Україні» (№3849-д). Тоді депутати так і не встигли обговорити цей документ. Тож це питання перебуватиме в порядку денному на новому сесійному тижні.
Як заявляють розробники законопроекту, його розроблено з метою дерегуляції процедур надання нафтогазоносних надр у користування, уточнення та спрощення їх адміністрування з боку органів влади. А у випадку ухвалення змін, з'явиться можливість залучати недержавні інвестиції у вітчизняний нафтогазовий сектор. За задумом ініціаторів документу, у разі його ухвалення підвищиться ефективність та прозорість державного регулювання пошуку та видобутку нафти і газу, а також буде посилено екологічний контроль при пошуку нових родовищ...
Отже, як бачимо, законопроект переслідує доволі позитивні цілі, якщо вірити його розробникам. Однак, якщо проаналізувати законопроект, то також стануть очевидними його вади.
По-перше, не виключена корупційна складова у випадку реалізації на практиці окремих його положень. Йдеться, приміром, про можливість укладання угод про розподіл продукції без проведення конкурсу за рішенням Міжвідомчої комісії. Сьогодні відповідне рішення ухвалює Кабінет Міністрів. З одного боку запропоноване нововведення виглядає як спрощення процедури. А з іншого може виникнути певна колізія. Відповідно до проекту, рішення щодо доцільності укладення угод приймає Міжвідомча комісія, а підписує угоду Кабінет Міністрів. Таким чином, рішення комісії є фактично обов’язковими для виконання Кабінетом Міністрів. Це може викликати суперечність, адже фактично комісія підпорядковується КМУ. Рішення Міжвідомчої комісії, на нашу думку, може носити лише рекомендаційний характер. В іншому випадку, має бути передбачена процедура оскарження ухваленого рішення…
По-друге, він може ускладнити окремі процедурні питання щодо здійснення пошуку й видобутку нафти та газу, інвестування у ці процеси.
Визначення «супутні корисні копалини» у статті 6 Кодексу про надра варто уточнити, вилучивши слова «через технічні та технологічні умови видобування». Одним із принципів надрокористування є комплексне використання надр. Тож вилучення супутніх корисних копалин має відбуватися у будь-якому випадку, незважаючи на технологічні чи технічні умови видобування. Сьогодні в Україні є компанії, яким комерційно недоцільно видобувати супутні корисні копалини через свої технічні та технологічні особливості і наявність таких умов впливає на інвестиційну привабливість галузі. Проте геологи-науковці наполягають на комплексному освоєнні надр. Вибірковий підхід неминуче призведе до збіднення надр, й у подальшому буде неможливим видобуток супутніх корисних копалин.
У свою чергу Закон «Про угоди про розподіл продукції» (абзац 1 статті 1) недоцільно доповнювати визначенням змісту терміну «інвестор» («особа (особи), з якою (якими) укладена угода про розподіл продукції відповідно до частини п’ятої статті 6 цього Закону»), оскільки всі особи, з якими укладена угода про розподіл продукції, є інвесторами.
Також недоцільно доповнювати (частина 2 статті 4 та частини 3 статті 5) положенням про те, що інвестори не несуть солідарної відповідальності по зобов’язанням, передбачених угодою, у випадку «операцій, що здійснюються на власний ризик відповідно до умов угоди». Адже, як відомо, вся діяльність інвесторів пов’язана з власними ризиками.
Викликає застереження й можливість доповнення частини 4 статті 11 Закону «Про угоди про розподіл продукції» наступним рядком «… крім проектів угод, що укладаються відповідно до частини 5 статті 6 цього Закону…». Це доповнення передбачає можливість не узгоджувати питання з місцевою владою, на території якої розташована ділянка надр, що відповідно до угоди передається в користування. Оскільки це може мати негативний суспільний ефект у разі неврахування інтересів місцевих громад.
У запропонованому законодавцями вигляді зміни не забезпечать досягнення поставленої мети (залучення інвестицій у газо- і нафтовидобувну галузь), а лише внесуть неузгодженість до діючого законодавства.
Слід нагадати, що більшість договорів про спільну діяльність приватні компанії укладали з газовидобувною компанією «Укргазвидобування». Цей вид діяльності не раз критикувався представниками влади та експертами. Адже доволі часто приватні компанії занижували податкові відрахування і не інвестували кошти в нарощування видобутку, який переважно фінансувався за рахунок держкомпаній. Одним з варіантів розв’язання цієї проблеми могли б стати аудити укладених договорів та переукладення договорів про спільну діяльність на угоди про розподіл продукції, за яких держкомпанії і приватні компанії розподілятимуть між собою обсяги видобутих корисних копалин.
Утім, і це не є вирішення питання в сучасних українських умовах. Подібні перевірки відбулися. Після їхнього проведення компанією «Укргазвидобування» було подано позовні заяви про розірвання цих договорів, як не доцільних. Проте рішення суду було на користь приватних компаній, а не «Укргазвидобування». Отже виникає потреба здійснювати зміни комплексно. Як у судовій системі та щодо відповідного законодавства, так і в окремих галузях...
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
Топ за тиждень
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
Популярне
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9533
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8234
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7414
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6777
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5871
Контакти
E-mail: [email protected]