Розумні строки розгляду справи: чому порушується баланс правосуддя
Головний біль адвокатів та клієнтів
Напевно, кожен практикуючий адвокат зіштовхувався із ситуацією, коли судовий розгляд затягувався з тих чи інших причин. Своєю чергою, це змушує клієнта нервувати, витрачати свій час на безрезультатні поїздки до суду, і, звісно, розгляд це жодним чином не прискорює.
У цій статті я розібрався, які є критерії розумності строків та які основні причини затримання розгляду справи в суді.
Відповідно до положень статті 6 Конвенції про захист прав людини й основоположних свобод кожній фізичній та юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.
Для встановлення розумності строку розгляду конкретної справи в національних судових органах Європейський Суд виробив у своїй практиці кілька взаємопов’язаних критеріїв:
• складність справи;
• поведінка заявника (тобто особи, яка звернулася до Європейського Суду);
• поведінка судових та інших державних органів;
• важливість предмету розгляду для заявника.
Довготривалість розгляду справи може бути визнана розумною, якщо сама справа є складною як фактично, так і з правового боку.
Opendatabot проаналізував найпоширеніші види судових спорів в Україні та з’ясував, що від подачі позову до першого судового засідання українець чекає близько двох місяців!
І це строк очікування першого засідання. Яке з різних причин не проводиться і громадянин змушений поринати в очікування на 2 і більше місяців.
Нерідка практика, коли “затягування” розгляду спору вигідно одній зі сторін. І знову: страждає інша сторона, не маючи можливості відновити своє порушене право. І, зазвичай, такі очікування тривають до року в простих справах, та рік і більше в складних справах в очікуванні кінцевого результату – рішення суду.
Тож досить часто сторони відмовляються від судового захисту, домовившись мирно врегулювати спір, або він просто стає неактуальним.
У жодному разі не хочеться звинувачувати суддівський корпус у затягуванні розгляду справ, адже зрозуміло, що на це впливає безліч факторів: чисельність суддів у певному районі, кількість справ, що надходять на розгляд, своєчасне фінансування, якість документації, що подається до суду представниками сторін або державними органами та інші фактори.
На мою думку, головний чинник, що блокує реалізацію право розгляду в розумні строки за останні 6-8 років — це відсутність безперервного та своєчасного проведення конкурсів для призначення суддів на посаду. Нонсенс коли певні райони чи міста на роки залишаються без суддів чи ситуації, коли правосуддя здійснюється одним-двома суддями, при наявних десяти вакансіях.
До речі, в одному із досліджень рівня щастя в Україні. критерієм, що безпосередньо на нього впливає, було визначено “доступ до правосуддя та розгляд справи в розумні строки”.
Хотілося б вірити, що держава зверне на це особливу увагу та найшвидше вживатиме заходів, аби розв'язати зазначену проблему, яка бентежить як громадян, так і бізнес. Так хочеться бачити щасливих та усміхнених громадян!
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 415
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 180
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 140
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 17333
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9786
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6446
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4191
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2914