Захист репутації в суді з позиціями Європейського суду з прав людини
Про публічних осіб пишуть багато неправди. Варіантів небагато: мовчати, або захищати свою репутацію.
В цій статті я розкажу про рішення Європейського суду з прав людини, які можуть бути використані в українських судах у справах про захист честі, гідності та ділової репутації за участю публічних осіб - політиків та бізнесменів. Такі позови є досить поширеними серед публічних осіб. Це й не дивно, адже саме у цих осіб позитивна ділова репутація є важливим активом, який виборці цінують в політиках, а бізнесмени у своїх ділових партнерах. Судове рішення про спростування недостовірної інформації юридично засвідчує хибність інформації про особу. Опонентами публічних осіб у цієї категорії спорів є зазвичай або журналісти, або такі ж публічні особи: політики з протилежних таборів або бізнес-конкуренти.
Розглянемо, наскільки ефективним може бути судовий захист честі, гідності та ділової репутації публічної особи з врахуванням позицій Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), і чому взагалі слід виділяти саме публічних осіб у цій категорії справ.
Перш за все слід згадати про те, що застосування судами практики ЄСПЛ за останні роки стало справжнім мейнстрімом, що сприяє захисту порушених прав громадян і позитивно впливає на єдність судової практики. «Репутаційні» справи - той різновид судових справ, де вплив практики ЄСПЛ є чи не найбільш відчутним, її згадують майже в кожному рішенні, а тому позиції ЄСПЛ служать орієнтирами в цих спорах. ЄСПЛ розробив ряд критеріїв, що стосуються публічних осіб, при розгляді справ про захист честі, гідності та ділової репутації.
Європейський суд з прав людини, розглядаючи справи про дифамацію, по суті, перевіряє дотримання балансу між правом, передбаченим статтею 8 ( "право на повагу до приватного і сімейного життя") та правом, передбаченим статтею 10 ( "свобода вираження поглядів") Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Саме в контексті співвідношення цих прав ЄСПЛ прийняв ряд рішень, у яких обґрунтував можливості і підстави для їх обмеження.
У таких справах необхідно враховувати дві ключові обставини: (1) ступінь суспільного інтересу до поширеної інформації і (2) ступінь публічності особи, щодо якої поширена інформація. Також, слід враховувати попередню поведінку зацікавленої особи, способи та обставини отримання інформації, її точність, форму і наслідки публікації.
Значний суспільний інтерес, на думку Суду, має місце тоді, коли інформація безпосередньо впливає на суспільство в значній мірі, і суспільство проявляє законний інтерес до цієї інформації (п.66 рішення у справі «Sunday Times проти Великобританії»), особливо, якщо це стосується добробуту населення (п. 58 рішення у справі «Barthold проти Німеччини»). Крім того, у багатьох справах зазначається, що інформація про неправомірну діяльність посадових осіб, в тому числі про корупційні діяння, становить публічний інтерес, а тому притягнення до відповідальності за поширення такої інформації порушує статтю 10 Конвенції (п.43 рішення у справі «Надтока проти Росії», п.62, п.71 рішення у справі «Морар проти Румунії», п.68 рішення «Аксель Шпрінгер проти Німеччини (№2)», п.52 рішення у справі «Оjala and Еtukeno Оy проти Фінляндії»).
Численна практика ЄСПЛ виходить з того, що у випадках, коли поширена інформація стосується теми, що становить суспільний інтерес, держави мають обмежену сферу розсуду (наприклад, п.44 рішення у справі «Editions Рlon проти Франції»). Тобто випадки, коли відхід від практики Суду в таких справах може бути виправданий внутрішнім законодавством, надзвичайно обмежений в порівнянні зі справами про захист честі і гідності та спростування недостовірної інформації, яка не становить значного суспільного інтересу.
Отже, якщо про особу поширена інформація, яка викликає у суспільства великий інтерес, то ЄСПЛ визнає обмеження прав такої особи на повагу до приватного і сімейного життя (стаття 8 Конвенції) виправданим і баланс прав в таких випадках зміщується в сторону свободи слова (стаття 10). Ця інформація повинна бути розцінена судами як оцінне судження, про що ЄСПЛ зазначив в п.43 рішення у справі «Ghiulfer Predescu проти Румунії»: якщо мова йде про тему, яка становить суспільний інтерес, висловлювання скоріше слід вважати оціночним судженням, а не фактичним твердженням.
Ступінь публічності особи також має безпосереднє значення: чим вищу посаду обіймає особа, тим сильніше її право на приватне та сімейне життя може бути обмеженим шляхом публікації про нього відповідної інформації (п. 52 рішення у справі «Ojala and Etukeno Oy проти Фінляндії», п.119 рішення у справі «Нachette Filipacchi Associes проти Франції»).
Зокрема, показовою справою щодо цього є «Аксель Шпрінгер проти Німеччини», яка стосувалась інформації, поширеної про колишнього федерального канцлера Німеччини Герхарда Шредера і його можливих зв'язків з Росією. Європейський суд з прав людини зазначив, що Шредер, який займав одну з найвищих посад в Німеччині, повинен був проявляти більшу відкритість до преси, ніж приватні особи. При таких обставинах, ЄСПЛ дійшов висновку, що німецькі суди не привели достатніх обґрунтувань необхідності обмеження свободи слова і констатував порушення статті 10 Конвенції.
Хрестоматійною щодо цього є справа «Лінгенс проти Австрії», посилання на яку знайдеться мало не в кожному рішенні українського суду у репутаційних справах. Політичний журналіст Петер Лінгенс був звинувачений у наклепі за те, що в своїх публікаціях заявляв про співпрацю австрійського Федерального канцлера Б. Крайського з нацистами.
Констатувавши порушення статті 10 Конвенції, в п.42 рішення Суд визначив, яким чином статус особи як політичного діяча впливає на можливості захищати свою репутацію, вказавши, що вимоги до захисту репутації повинні розглядатися з урахуванням статусу особи і у зв'язку з інтересом обговорення політичних питань.
Тобто, позиція ЄСПЛ зводиться до того, що, чим більш відомою є особа і чим більшими повноваженнями вона наділена, тим сильніше може бути обмежене її право на недоторканність приватного життя на користь свободи слова. Простіше кажучи, чим вище ранг чиновника, тим менше у нього можливостей спростовувати інформацію про себе в суді, особливо якщо така інформація поширена журналістами, які виконують свою функцію, звертаючи увагу суспільства на важливі теми.
Однак не все так безнадійно для публічних осіб, готових відстоювати свої права в суді. Звичайно, свобода вираження думок не є абсолютною. Зокрема, Суд зазначає, що ст.10 Конвенції надає гарантії поширення інформації з питань громадського інтересу за умови, що таке поширення сумлінним, а інформація є точною та достовірною відповідно до вимог журналістської етики (п. 45 рішення у справі «Ojala and Etukeno Oy проти Фінляндії», п. 65 рішення у справі «Бладет Тромсе і Стенсос проти Норвегії»). При певних обставинах, навіть якщо особа має значний ступінь популярності в суспільстві, він або вона можуть посилатися на «законні очікування» захисту його або її особистого життя (п.97 рішення у справі «Фон Ганновер (Принцеса Ганноверська) проти Німеччини (№2)»).
Важливою в цьому контексті є справа «Mihaiu проти Румунії», де ЄСПЛ вказав, що у випадках, коли у поширеній інформації зазначається ім'я особи, його посаду та звинувачення в конкретному злочині, розповсюджувач інформації повинен надати достатнє фактичне обґрунтування своїх висловлювань, інакше він не може виправдовувати свою поведінку певним ступенем перебільшення, яка є допустимою при реалізації свободи слова. У зазначеній справі поширена заявником інформація не була підтверджена жодними доказами, тому Суд прийшов до висновку про відсутність порушення гарантованої ст. 10 Конвенції свободи слова.
Наведені вище критерії, вироблені Європейським судом з прав людини в процесі розгляду справ про дифамацію, є своєрідною системою координат для судів України в згаданій категорії справ, а тому все частіше знаходять своє відображення в практиці, перш за все, Верховного Суду, на яку орієнтуються суди нижчих інстанцій.
Тому нехтувати цими правовими позиціями ЄСПЛ або приділяти їм недостатньо уваги при підготовці відповідних позовів - вкрай недалекоглядно для обох сторін спору, адже значення практики Суду у вітчизняній правовій системі з часом буде тільки зростати, тим більше, коли мова йде про публічних осіб та їхню репутацію.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9482
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8205
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7404
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6770
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5868