Коли Крим для нас був домом
З історії недавніх днів.
Коли я десять літ поспіль трудився головним редактором газети «Правда України» жодна більш-менш важлива подія у молодій нашій державі не проходила мимо моєї уваги, або й участі в ній. Ось і в другій половині неділі, 2 серпня 1992 року, це фактично 26 років тому, в моїй київській квартирі враз наполегливо обізвався телефон. Повідомили з адміністрації президента України, що на мене у Борисполі, на військовому аеродромі (знаходиться поруч із цивільними повітряними воротами держави), чекає… літак. Принаймні, так у розмові зі співробітником прес-служби напівжартома вийшло.
Військовий літак прямує до Криму. Нас, групу столичних журналістів, доставлять до аеродрому Бельбек. Звідти автобусом до якогось там санаторію, де ми переночуємо. А вранці понеділка, 3 серпня, має відбутися грандіозна подія – на одній із колишніх закритих дач вождів ЦК КПРС (здається, що звалася вона №9) Мухалатка пройдуть заключні перемовини делегацій України і Росії, що нарешті має привести до підписання Угоди про поетапне урегулювання проблеми Чорноморського флоту.
Ну, як, скажіть, було не полетіти. Побувати в закритій зоні відпочинку колишніх небожителів політбюро, спуститися серпантином до суворо охоронюваної зони загадкового селища Олива. А потім не подивитися кіно цієї вишуканої манірності, де жантильні і задавакуваті москвичі опускаються до рівня Л. Кравчука і інших. Я швидко кинувся прасувати штани і сорочку, наповнювати різними нехитрими речами свій похідний рюкзак. Незабаром під хатою з’явилося редакційне авто. І ми помчали з водієм практично аж до самого в’їзду в місто Бориспіль з боку столиці. Там знаходився контрольно-пропускний пункт військового аеродрому. За коротеньким списком мене запустили на його бетонну територію. Неподалік КПП вже розігрівав двигуни великий лайнер.
Журналістів на борту виявилося всього декілька. Летіли люди зі служби протоколу адміністрації президента, декілька генералів, учасники завтрашніх переговорів.
Мухалатка запам’яталася м’якими і ніжними запахами квітів і моря. Довгим та звивистим серпантином дороги від траси угорі до ледве примітних приміщень у густих заростях дерев і квітучих, запашистих кущів над морем. Відгороджених від зовнішнього світу режимними постами. Багатством, навіть швидше – вишуканою показною позолотою убранства всередині просторих, мармуром оздоблених приміщень, багатих килимових доріжок, розкішних картин, розбуялих букетів квітів.

За зачиненими дверима тривалий час працювали делегації двох країн. На якийсь час туди запустили журналістів з камерами, і тільки потім почалася прес-конференції глав держав. Поруч із Леонідом Макаровичем Кравчуком з'явився той, що зично зі зламом у голосі казав: "Панімаєш, отдайом всьо, что только можна Украінє..." Яким же то все було обманом...
- Зупинити СВАМ – завдання стратегічного значення Євген Магда вчора о 18:32
- Бізнес у пастці кримінального процесу: хто вимкне світло? Богдан Глядик вчора о 18:26
- Коли лікарі виходять на подіум – більше, ніж показ мод Павло Астахов вчора о 15:21
- Пільгові перевезення автотранспортом: соціальне зобов’язання чи фінансовий тягар Альона Векліч вчора о 13:52
- ПДФО на Мальті та в Україні... Хто платить більше? Олена Жукова вчора о 13:49
- Изменения в оформлении отсрочки по уходу: новые требования к акту и справке Віра Тарасенко вчора о 12:23
- Як втримати бізнес на плаву: ключові фінансові помилки та способи їх уникнути Любомир Паладійчук вчора о 10:27
- 5 управлінських викликів для державних підприємств під час війни Дмитро Мирошниченко вчора о 10:22
- Культ "хастлу" розсипається – і це добре Валерій Козлов вчора о 10:15
- Як поводити себе на допиті підприємцям і їхнім працівникам Сергій Пагер вчора о 08:42
- Стамбул 2.0 Василь Мокан 14.05.2025 17:37
- Як NIS2 змінить правила гри для енерготрейдерів: кібербезпека як нова реальність Ростислав Никітенко 14.05.2025 14:03
- Післявоєнна відбудова: вікна можливостей і як ними скористатися Дмитро Соболєв 14.05.2025 12:54
- Реальні потреби та гранти: Як краще адаптувати допомогу до змін Юлія Конотопцева 14.05.2025 12:13
- Розлучення без згоди іншого з подружжя: коли це можливо? Альона Пагер 14.05.2025 08:50
-
Стамбульські перемовини не принесуть результату. Ось чому
Думка 32782
-
Змагання за Трампа. Чому Зеленський вирішив летіти в Туреччину, а Путін – відмовився
12321
-
Найбільше замовлення в історії Boeing: Qatar Airways купить 210 літаків
оновлено Бізнес 8410
-
Склад делегації РФ показує справжнє ставлення до переговорів. Що робити нам
Думка 7350
-
Колишній керівник кондитерської корпорації Roshen очолив племзавод
Бізнес 6287