Податок на виведений капітал...Чи потрібен він українському бізнесу?
"Ми постійно говоримо про необхідність залучення іноземних інвесторів.., але абсолютно забуваємо про те, що в першу чергу потрібно стимулювати внутрішніх" (с)
Ні для кого з нас, хто працює в сфері сучасного податкового права, не є новиною той факт, що бізнес категорично не задоволенийдіючою системою оподаткування. Вважає її надто складною та необгрунтовано“дорогою”, оскільки часто з бізнесу фактично “вимиваються” кошти, які самбізнес бажає вклати в свій розвиток, модернізацію, розширення виробництва,створення нових робочих місць та розширення ринків збуту для своєї продукції.
Натомість бізнес змушений платити великі податки! Доситьчасто суми податків, які нараховані настільки великі що доводиться закриватибізнес. За рахунок того що в бізнесу фактично забирають кошти, які повиннівитрачатись на модернізацію виробництва, а бізнес залишається без коштів намодернізацію виробництва, підприємці змушені звертатись добанківських установ за отриманням кредиту під великі відсотки..., що фактичноробить його ще менш конкурентним.
Особисто я, завжди говорила про те, що мінімізація таухилення від сплати податків (не плутати з оптимізаціює) в Україні знизитьсялише тоді, коли керівнику підприємства буде економічно невигідно мінімізуватита/або ухилятись від сплати податків.
В той час коли з кожним роком у нас з’являються“нові” платежі до бюджету, та кожногороку під новий рік ВРУ приймає чергові зміни до Податкового кодексу України...мотивуючи все це “держаною необхідністю та тяжким економічним становищем країні” бізнес починає шукати щляхи длявиживання. Як наслідок, це призводить до чергового витка конфлітку між державоюта бізнесом.
Саме тому багато хто з представників бізнесу, ігромадськості, почали говорити про податок на виведени капітал як альтернативаподатку на прибутку!!! На думку авторів цієї ініціативи це дозволить бізнесуотримати додаткові кошти на власний розвиток, а державний бюджет від такогонововведення не лише не втратить а навіть виграє, оскільки відбудеться оздоровлення економіки, в тому числі й завдяки наступним факторам:
- відстрочки сплати податку до моменту виведення коштів збізнесу (залежить виключно від рішення платника);
- збільшенню обігових коштів та можливість їх «інвестувати»на розширення виробництва (поповнення власного капіталу), як наслідокзбільшення рівня бізнес активності.
Виведений капітал – це грошові кошти, які виводяться зобороту підпрємств на користь засновників (або третіх осіб), у виглядідівідендів, виплатапроцентів, комісій (інших подібних платежів), платежі на користь пов’язанихосіб – нерезидентів тощо.
Податок на виведений капітал – це фактично альтернативаподатку на прибуток.., але оподаткуваннюпідлягають лише кошти, які виводяться з бізнесу. На сьогодніініціатори такого законопроекту пропонують врахувати той факт, що якщо кошти виводяться шляхом виплатидивідендів, то застосовується ставка 15% до суми виплати. Якщо кошти виводятьсяв іншій спосіб, то застосовується ставка 20%.
Поки дивіденди не розподіляються, то відсутнє і саме оподаткування.Якщо дивіденди виплачуються, то податок сплачується. Однак в існуючий моделіподатку на прибуток платник податку, який виплачує дивіденди в сумі, щоперевищує об’єкт оподаткування, сплачує авансові внески з суми перевищення.Авансові внески можуть бути використані лише у зменшення податку на прибуток,тобто коли об’єкт стане позитивним.
Такі визначення як «витрати», «доходи», «від’ємне значення»не використовуються для цілей ПнВК, їх не треба підтверджувати чи перевіряти.Підстав та механізмів створити проблеми для платника податку на виведенийкапітал у контролюючих органів практично не буде. Операції між платниками податкуне є об’єктом контролю. Перевірятися можуть лише операції з неплатниками(фізичні особи, нерезиденти, юридичні особи неплатники цього податку,неприбуткові організації).
Аби стати платником податкуна виведений капітал потрібно зареєструватись в реєстрі такого платниківподатку на виведений капітал, що говорить про те що юридичні особи можутьсамостійно обирати як вони бажають платити податки.
Звичайно, запровадженнятакого виду податку тягне за собою і додатковий вид звітності. Що на першийпогляд не є позитивним моментом, оскільки на сьогодні підприємтсва і такпотерпають від кількості звітів та кількості документів первинної бухгалтерії.Але тут слід врахувати той факт, що така декларацію підприємтсво буде подаватилише на в тому випадку, якщо така операція відбулась. Кількість деклараційдійсно може збільшитись, але декларація буде простіша за існуючу, а отже ізменшиться час для її опрацювання та імовірність помилки. В деклараціїзазначається операція та сума. В формі 1ДФ додатково буде наведена інформаціяпро фізичних осіб, які отримали кошти, що були обкладені податком на виведенийкапітал, та не підлягають оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб.
Слід зазначити, що податокна виведений капітал не має меті повної відміни податку на прибуток. Податок навиведений капітал це лише один з різновидів податку і далеко не всі юридичніособи зможуть його затосовувати. Наприклад юридичні особи, які застосовуютьспрощену систему оподаткування не зможуть використовувати так системуоподаткування; благодійні та громадські організації, ОСББ також не зможуть скористатисьподатком на виведений капітал.
P.S. Ініціаторизаконопроекту та й бізнес спільнота, яка підтримує таке нововведеннясподівались що «податок на виведений капітал» запрацює в Україні з 2017 року…Проте вже сьогодні зрозуміло, що в 2017 рік ми зайдемо без підтримки цієїініціативи!
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6514
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5821
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3821
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3221
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 3030