Проблема реалізації дорогоцінностей в рамках виконавчого провадження
Про неможливість реалізації дорогоцінних металів та каміння в процедурі виконання судових рішень. Шляхи вирішення проблеми.
Ефективне виконання судових рішень є фундаментом будь якої правової системи — без дієвих та своєчасних інструментів виконання судових рішень, всі попередні процесуальні дії, направлені на відновлення порушеного права, втрачають будь-який сенс.
Безумовно, за останні роки система виконання судових рішень була значно реформована та зробила великі кроки в напрямку досягнення максимального результату — ефективно працює інститут приватних виконавців, арештоване майно реалізується на відкритих електронних торгах з застосуванням технології Blockchain, рухоме майно зберігається централізовано і не розкрадається, як це було ще декілька років назад.
Проте у сфері реалізації арештованого майна присутні певні недоліки, які потребують нормативного врегулювання. Як би це не було дивно — я про реалізацію дорогоцінних металів та каміння, арештованих в рамках виконавчого провадження. Реалії такі, що на даний момент їх чесна і відкрита реалізація в рамках виконання судових рішень не можлива.
Частина 4 статті 61 Закону України «Про виконавче провадження» зазначає - «Порядок реалізації майна, зазначеного у частині восьмій статті 56 цього Закону, крім цінних паперів, визначається Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України. Порядок реалізації цінних паперів визначається Національною комісією з цінних паперів та фондового ринку за погодженням з Міністерством юстиції України, а іншого майна — Міністерством юстиції України.»
Відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону - «Виявлені під час опису цінні папери, ювелірні та інші побутові вироби із золота, срібла, платини і металів платинової групи, дорогоцінного каміння і перлів, а також лом і окремі частини таких виробів, на які накладено арешт, підлягають обов’язковому вилученню і не пізніше наступного робочого дня передаються на зберігання банкам України відповідно до умов договорів, укладених з органами державної виконавчої служби або приватними виконавцями. Арешт на цінні папери накладається в порядку, встановленому законодавством про депозитарну систему України.»
Таким чином, дорогоцінні метали та каміння, які виявляються та вилучаються державними та приватними виконавцями в рамках виконання судових рішень, зокрема в інтересах фізичних та юридичних осіб, мають реалізовуватись в рамках порядку, визначеного Міністерством фінансів України за погодженням з Національним банком України.
На даний момент такий порядок є, це затверджений Наказом Міністерства фінансів України № 338 від 20.05.2004 року Порядок реалізації ювелірних та інших побутових виробів із золота, платини і металів платинової групи, дорогоцінних каменів і перлів, а також лому і окремих частин таких виробів, на які накладено арешт. Складно знайти більш неприйнятний і непридатний до практичного використання нормативно-правовий документ, окрім хіба що Житлового кодексу УРСР, який на любові наших політиків до популізму і лівацтва живіший всіх живих. Останні ж торги по цьому горе Порядку проводились ще у 2007 році.
Не буду детально зупинятись на ньому, але без жодних сумнівів, для ефективного задоволення вимог кредиторів він абсолютно не придатний, а Державне сховище дорогоцінних металів та каміння України, Міністерство фінансів України та Національний банк України не можуть і не повинні мати жодного впливу на задоволення вимог кредиторів за рахунок майна боржника.
Перший раз зрушити цей камінь з місця ми пробували у 2016 році, коли разом з Міністерством юстиції України сформували Порядок реалізації активів Державного сховища дорогоцінних металів та каміння України, та в якості пілотного проекту навіть був прийнятий відповідний наказ Мінфіном, але надалі в Мініфіна та Держсховища не з’явилось бажання ділитись з ринком скарбами.
Що відбувається зараз з арештованими державними та приватними виконавцями дорогоцінностями — після вилучення та опису, відповідно до вимог частини 8 статті 56 Закону України «Про виконавче провадження» дорогоцінності передаються на зберігання до банків за відповідними Договорами. І на цьому процедура закінчується. Виконавець оплачує банкам кошти за зберігання цінностей, рішення судів не виконується, вимоги кредиторів не задовільняються.
Тому ми робимо нову спробу. На нашу думку, логічно і правильно, коли державні органи та установи розпоряджаються і приймають рішення виключно по активах, які належать державі, або за рахунок яких задовільняються вимоги держави як кредитора. Тому нами підготовлено новий проект Порядку реалізації дорогоцінного каміння та металів, в якому ми розділили дорогоцінні метали та каміння в рамках виконавчого провадження на дві категорії: активи, за рахунок яких задовільняються вимоги держави, та активи за рахунок яких задовільняються кредиторські вимоги юридичних та фізичних осіб. І якщо по першій категорії рішення по процедури реалізації нехай приймаються відповідними структурами Міністерства фінансів України, то по другій категорії активи мають оцінюватись, та реалізовуватись аналогічно до Порядку реалізації арештованого майна. Швидко, ефективно і шляхом проведення відкритих та чесних електронних аукціонів з застосуванням технології Blockchain.
Сподіваюсь, що з нашими пропозиціями погодяться і Міністерство юстиції України, і Міністерство фінансів України, і Національний банк України.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3432
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9172
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8002
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7352
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6721
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5835