Реформа Укроборонпрому. Слова та парламентська дійсність
Попри певні заяви, щодо реформувань Укроборонпрому, детальної стратегії поки немає
На минулому тижні було зареєстровано два законопроекти, які стосуються теми концерну «УКРОБОРОНПРОМ», і створення абсолютно нової моделі військово-промислового комплексу.
Перший, № 3338 (н.д. О.Дубіський) був направлений на позбавлення права іноземців обіймати певні посади в Концерні і казенних підприємствах.
Пропонується доповнити ч.1ст.5 Закон України «Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі» наступного змісту: «Членами Наглядової ради, Ради директорів або Генеральним директором та його заступником (заступниками) Концерну не може бути призначені особи, які мають або мали громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав) та іноземці або особи без громадянства, які набули громадянство України».
Також ст.7 цього ж Закону пропонується доповнити положення Закону в частині обмеження права осіб, що мали громадянство (підданство) іноземної держави (іноземних держав) та іноземці або особи без громадянства, які набули громадянство України на право бути призначеними керівниками Керівниками (першими заступниками керівників, заступниками керівників) державних підприємств оборонно-промислового комплексу, в тому числі казенних підприємств, що входять до складу Державного концерну «Укроборонпром»,
Можна було б вважати цей закон популіським, якщо не зважати на неоднаразові заяви Володиира Зеленського про те, що ми забов`язані боротись із засиллям іноземців в наглядових радах державних установ і підприємств, тож скоріш за все система Наглядових рад буде реформована і тестувати цю реформу почнуть на підприємствах оборонної галузі, тому що такі заборони найбільш логічно вводити під лозунгами захисту національного суверенітету.
Другий законопроект, який стосувався теми Укроборонпрому – це Проект Закону про визнання таким, що втратив чинність, Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" №3343 від 15.04.2020. (автор – Г.Касай).
Пропонується елементарно ліквідувати Укроборонпром, як корупційну і неефекивну структуру. Але залишається відкритим питання, що ж тоді буде на місці Укроборонпрому. Відповідь можна знайти у нещодавній заяві Керівника офісу трансформації концерну Р. Бондара, який заявив, що в "Укроборонпромы" мають намір створити щонайменше шість галузевих держкорпорацій, навколо яких будуть зібрані підприємства ракетобудівній, авіаційної, авіаремонтній, бронетанкової, радарних і морських систем. Сам держконцерн в кінцевому підсумку буде ліквідовано.
"Наприклад, до складу бронетанкового холдингу, під кодовою назвою ZIMM, увійшли підприємства, які здійснюють ремонт, виготовляють компоненти, проводять дослідження і створюють кінцевий продукт. Такий собі повний виробничий цикл. Подібним чином будуть створені й інші галузеві холдинги, в основі яких будуть найбільш прогресивні і перспективні підприємства Концерну. що стосується самого Концерну, то в тому вигляді і в тій ролі, як він створювався, він точно припинить існування. Ми вважаємо, що «Укроборонпром» повинен бути ліквідують ван в результаті реформи ", - заявив Бондар.
Він додав, що реформувати неефективну систему корпоративного управління державними оборонними підприємствами неможливо без зміни законодавчої рамки: прийняття змін до Закону України "Про особливості управління об'єктами державної власності в оборонно-промисловому комплексі" і прийняття нового Закону України "Про корпоратизацію підприємств ОПК".
Попри заяви Р.Бондара законопроекти з такими назвами поки не зареєстровані в Парламенті.
Слід зазначити, що поки немає тексту законопроекту, який би був внесений в зал, то говорити про щось зарано. У той же час найгіршим із варіантів є ліквідація Укроборонпрму без створення правових підвалих діяльності інших структур – це може внести хаос у систему ВПК країни.
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 4597
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4069
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 3351
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 3291
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
3053