100 днів
Сто днів – це не той часовий проміжок, коли владу не можна критикувати, це час коли стає зрозумілим на скільки очільник держави дійсно має наміри щось змінювати в країні.
Ось і промайнули сто днів протягом яких щури просили не розгойдувати човен, бо їх сильно нудило. І тепер кожний охочий може відвести душу в соцмережах.
Скажу чесно, що я не чекав, коли ж спливе цей овіяний міфами час і коментував дії Президента майже не щодня. Адже 100 днів, це той час, коли Президент може себе показати. Наполеон свого часу встиг захопити Францію і програти битву під Ватерлоо, а Ф.Рузвельт провів свої знамениті реформи, навіть не так. Він презентував «Новий курс» і пролобіював прийняття найбільш важливих законопроектів по виходу з економічної кризи, яку самі американці називали «Велика депресія».
Тобто сто днів – це не той часовий проміжок, коли владу не можна критикувати, це час коли стає зрозумілим на скільки очільник держави дійсно має наміри щось змінювати в країні. Це час маркерів, які задають тон його подальшій роботі.
Відтак, що ж планував зробити В.Зеленський, як Президент і чим це закінчилось.
Аудит держави
https://www.pravda.com.ua/rus/news/2019/05/18/7215384/
Протягом усієї передвиборчої кампанії, ми чули від Зеленського та його команди про необхідність проведення аудиту держави. Що у ж малось на увазі? За роз’ясненням Р.Стефанчука: «перепис населення, аудит державних програм соціальної підтримки, внутрішні і зовнішніх зобов’язань». Для цього мали звернутись до інститутів і влаштувати широкі обговорення….Хтось щось чув? І я ні. Ми звичайно можемо сказати, що перепис населення це не права ста днів, але ж ніхто за язика не тягнув…Тим більш жодної звістки про аудит держави починаючи з 18 травня до ЗМІ так і не просочилось.
Перезавантаження СБУ
https://www.pravda.com.ua/news/2019/06/3/7216958/
Другого червня Володимир Зеленський поставив задачу перед своїм другом та за сумісництвом в.о.Голови СБУ І.Бакановим «перезавантажити СБУ», ліквідувати «департамент К» та…доповісти. Доповідь, перезавантаження та ліквідація так і не відбулись.
«Більше ніякого кумівства та кулуарних призначень на посади…»
У мотиваційному відео під час виборів Зеленський запевняв, що на посадах більше не буде друзів та кумів, але якщо подивитись на перші призначення, то як то кажуть світла ідея не витримала випробувань реальністю. Найкращі друзі посіли посади голів в.о. Голови СБУ (В.Баканов – шукач чортів) та Голови Адміністрації Президента (А.Богдан). Причому В.Зеленського не зупинило навіть те, що призначення А.Богдана відверто порушує законодавство України в частині люстрації, більше того заради того, щоб кращий друг мій себе більш спокійно почувати Адміністрація президента була перейменована в Офіс. Це було певне ноу-хау, адже заради друзів в цій державі Закони змінювали, а от держустанови, ще не перейменовували. Щодо кулуарності, то вона також збереглась. Немає ніяких прозорих конкурсів, широкого обговорення чи щось на кшталт того. Для прикладу прес-секретаря призначили на посаду за два дні до закінчення офіційного конкурсу, що говорить про профанаційність конкурсу, а при призначенні голів ОДА, доволі складно не помітити менеджмент Р.Ахметова, І.Коломойського чи просто друга сім’ї А.Богдана.
Війна на сході України – треба просто перестати стріляти
Щодо війни, то на пряму він не обіцяв її зупинити, але своїми меседжами щодо її залежності від бариг при владі, яких він покликаних змістити, що все на стільки просто, що треба просто перестати стріляти, що в українців виникла хибна надія…Якщо все так просто, то просто бери і зроби. Не відбулось, ані припинення вогню, ані пошуку нової дорожньої карти виконання Комплексних мір по виконання Мінських угод. Нічого окрім розмов про безальтернативність Норманського формату і Мінських угод.
Епілог
Звичайно ми можемо згадати більше 300 Указів Президента, та перевибори в Парламент, але…він обіцяв не це. Це була його особиста ініціатива направлена на концентрацію влади. Тобто як підсумок – НІЧОГО ІЗ ОБІЦЯНОГО ВИКОНАНО НЕ БУЛО. І особисто для мене це маркер подальших дій Команди ЗЕ.
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 14:30
- Чому підприємці бояться виходити на новий рівень і як подолати цей бар’єр? Олександр Висоцький 14:12
- "Ситник проти України" – чи може справедливість бути упередженою? Дмитро Зенкін 12:57
- Нові правила подачі заявок на торговельні марки Сергій Барбашин 11:45
- Суд відмовив у позові до ФОП щодо псування техніки після ремонту Артур Кір’яков вчора о 19:08
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? Олег Сніцар вчора о 17:12
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори Христина Кухарук вчора о 17:03
- Мінеральна угода США та України: шанс на нову енергополітику чи дорогий експеримент? Ростислав Никітенко вчора о 15:55
- Інвестування в Україну – аналіз досвіду іноземних компаній Сильвія Красонь-Копаніаж вчора о 13:30
- Як спадкоємцю за кордоном не загубитися у правовому лабіринті Світлана Приймак вчора о 13:28
- Психологічна готовність до пластичної операції – більше, ніж "налаштування" Дмитро Березовський вчора о 12:42
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 04.05.2025 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков 03.05.2025 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
-
Зміна пріоритетів: молоде покоління радше зменшить заощадження, ніж відмовиться від хобі
Життя 9162
-
Заборонений в Україні. Хто такий Сіміон і чим його перемога у Румунії загрожує Києву
8255
-
У Чернігові демонтували пам’ятник борцям за незалежність: про що йдеться
Життя 7309
-
"Ми скорочуємо більше ніж удвічі наше виробництво", – фіндиректор Ferrexpo
Бізнес 6355
-
Що головне і що парадоксальне в угоді з США про корисні копалини
Думка 4611