Фінмоніторинг: переказ готівки та ідентифікація осіб по новому
Встановлено нові правила фінансового моніторингу господарських та фінансових операцій.
28 квітня 2020 року набрав чинності Закон України «Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення» від 6 грудня 2019 року N 361-IX (далі - Закон).
Вступ в силу нових норм Закону, з одночасним запровадженням механізмів віддаленої ідентифікації, значно розширив інструментарій банків і небанківських фінансових установ щодо віддаленого ініціювання і проведення зазначених операцій.
Згідно з роз’ясненнями Національного банку України (далі – НБУ), Законом встановлюються нові вимоги щодо супроводження переказу коштів інформацією про платника та одержувача, а також порядок проведення заходів належної перевірки під час здійснення переказів коштів без відкриття рахунку.
Зверніть увагу, що оновлені вимоги Закону не поширюються на:
- оплату житлово-комунальних послуг, оплату податків, штрафів, інших обов’язкових зборів та платежів (незалежно від суми);
- сплату кредиту у сумі до 30 тис. грн;
- перекази для оплати товарів і послуг, що здійснені платником за допомогою платіжної картки (або іншого електронного платіжного засобу), якщо її номер супроводжує переказ (незалежно від суми);
- всі готівкові перекази в межах України у сумі до 5 тис. грн;
- зняття коштів з власного рахунку.
Таким чином, як тільки підключається платіжна картка – вважається, що людина вже є ідентифікованою. Адже вона подавала паспорт, ідентифікаційний код, заповнювала анкету і проходила фінансовий моніторинг в банку. Розберемо на прикладах:
1) Якщо я хочу перевести зі своєї карти «Приватбанку» на іншу карту через «Приват 24» 10 000 гривень. Цей платіж пройде. Тому що і відправник грошей, і одержувач ідентифіковані при відкритті своїх карткових рахунків.
2) Якщо я хочу покласти через термінал «Приватбанку» на карту іншої людини 10 000 гривень. Для цього доведеться вставити свою карту в термінал для ідентифікації. Без ідентифікації можна буде покласти не більше 5000 гривень.
3) Якщо я хочу заплатити через небанківський платіжний термінал (EasyPay, 24nonStop і інші) 10 000 гривень. З 28 квітня такі термінали не беруть платежі понад 5 000 гривень.
Відповідно до ст. 14 Закону йдеться про те, що без ідентифікації особи в Україні можна проводити грошові перекази без відкриття рахунку в сумі до 5 тис. гривень. Так само в ньому уточнюється порядок дій банків після того, як вони провели свій фінансовий моніторинг.
Цікавим є положення по те, що виконання цього Закону не є порушенням Закону України «Про захист персональних даних» в частині обробки персональних даних. Обробка персональних даних відповідно до вимог цього Закону здійснюється без отримання згоди суб’єкта персональних даних.
Ключовою нормою нового Закону вважається підвищення планки фінансового моніторингу – з 150 тисяч гривень до 400 тисяч гривень. Мова йде про обов’язковий фінансовий моніторинг. Тобто, як тільки людині почнуть надходити на рахунок кошти в сумі від 400 тисяч гривень, банк повинен взяти його «на замітку». Перевірити джерела надходження коштів, а якщо сам не зможе зібрати всю інформацію – запросити її у клієнта.
Якщо людина не зможе підтвердити легальність походження коштів, наприклад, надати довідку про зарплату, податкову декларацію, договір з продажу квартири або машини, документи, що підтверджують вступ у спадок тощо.
В такому разі банк може заблокувати рахунок і зобов’язаний повідомити про можливе відмивання коштів в компетентні органи. Банки сповіщають Держфінмоніторинг, а він після аналізу передає справу в Прокуратуру, НАБУ, СБУ і в інші органи, в залежності від спеціалізації.
Отже, новий Закон зміщує акцент на великі ризикові операції та покликаний удосконалити законодавство у сфері запобігання і протидії відмиванню незаконно отриманих доходів шляхом установлення заходів, спрямованих на протидію маніпуляціям з грошима, що надходять у результаті легалізації (відмивання) доходів, отриманих злочинним шляхом, фінансування тероризму.
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
9621
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 5742
-
Нерухомість генерала РФ Капашина передали в управління компанії українського ветерана
Бізнес 5383
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4583
-
Україна та Ізраїль наново вчать світ, що мораль вимагає протистояти злу
Думка 4059