Користь та шкода технологій в сфері торгівлі людьми
Кібергігієна як елемент захисту від сучасного рабства
Розвиток технологій безумовно має вплив на злочинний сегмент: він може слугувати гарним помічником кіберполіції, СБУ, інтерполу, бути на стороні самих постраждалих; може прискорювати знаходження місця злочину, стати частиною доказової бази. Водночас, технології також можуть опинитись інструментом в руках шахраїв.
Онлайн світ для кіберзлочинців та торговців людьми
Технології створюють нові можливості для бізнесу, а шахраї “йдуть в ногу з часом” і пропонують нові типи послуг, до прикладу, пряму трансляцію сексуальної експлуатації. Такі етери стають доступними для ширшої аудиторії, злочинці відтепер можуть мати доступ до більшої кількості ринків пошуку та збуту свого “товару”.
Торговці та їх спільники використовують технології на різних етапах процесу торгівлі людьми: від вербування, контролю, переміщення до безпосередньо експлуатації постраждалих. Серед популярного функціоналу: опція миттєвого та приватного спілкування, віддалений контроль за допомогою GPS, збір особистої інформації та інше.
Несвідоме користування та кібергігієна
На початку 2020 року більшість урядів у всьому світі впровадили заходи з соціального дистанціювання, частково вони тривають й досі. Як результат - сотні мільйонів людей залишились вдома, наодинці з телевізором чи монітором, спілкування перейшло у віртуальний світ. Цей перехід рідко або майже ніколи не супроводжувався навчаннями з кібергігієни, розумного захисту даних та фізичної безпеки - користування носіями пам’яті. Навпаки ж, користувачі витрачали більше часу в віртуальному світі не знаючи його правил та небезпек.
За останній рік почастішали випадки саме інтернет шахрайств, адже цей тип став ключовим каналом до потенційних жертв в умовах локдауну. Діти, які не ходили до школи, проводили більше часу в мережі, а батьки могли бути не достатньо освіченими аби перевірити, якими саме інтернет-ресурсами користуються їх діти. Відтак, за умови браку часу, чи незнання батьки не могли вбергти дітей від шахраїв. Така безконтрольність дарувала безпрецедентну можливість для активізації грумінгу.
Так, зловживаючи технологіями, торговці людьми можуть збільшувати і без того великий розрив між високими прибутками від цього типу злочину, та непокараністю шахраїв.
Технологічні рішення на сторожі нашої безпеки
Великі корпорації в форматі R&D програм охоплюють проблематику торгівлі людьми та пропрацьовують певні рішення. Наприклад, корпорація Microsoft створила інструмент, який допомагає визначати кіберзлочинців, що спеціалізуються на розбещенні неповнолітніх. Так, рішення аналізує розмову та рангує її в рейтингу вірогідності. Величезна кількість даних зменшується та стає можливою для перевірки на наявність злочину.
Технології також можуть рятувати самих постраждалих, які перебувають у безвихідній ситуації - в чужій країні, без знання мови - а відтак, не можуть пояснити поліції, що з ними сталося. Рішення, створене «Mekong Club» у співпраці з Інститутом обчислювальної техніки та спільноти Університету ООН, включає низку типових запитань для аналізу. Постраждалий попередньо обирає мову спілкування, а працівник поліції отримує інформацію в форматі відповідей на запитання зрозумілою йому мовою.
Подібних прикладів є значно більше, а відтак технології можуть слугувати вірним інструментом для знаходження та покарання шахраїв. Кібергігієна та кібербезпека є нашим обов’язком у світі діджиталізації - так ми зможемо захистити себе та наших близьких.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3413
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 89
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 82
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8451
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7474
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7267
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6566
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5752