Акції з протидії торгівлі людьми
Інформаційні кампанії є одними з дієвих інструментів привернення уваги до проблеми торгівлі людьми та дискримінацій і стереотипів, пов’язаних з нею.
Аналізуючи різноманітні просвітницькі кампанії, що проводяться в Україні та за кордоном, можу підкреслити наступне. В будь-якій акції організаторам важливо зрозуміти головний меседж, який вони хочуть донести до загалу. Необхідно також первинно виокремити цільову аудиторію повідомлень, та спрогнозувати - як повинна змінитись поведінка людей після побачених організованих активностей.
Говорячи на тему торгівлі людьми, ми повинні розуміти, що вона оповита стереотипами та хибними уявленнями про те, що в сучасне рабство може потрапити лише неосвідчена молода дівчина, яку скоріш за все вивезуть в сексуальне рабство у Туреччину. Менша частина з нас до потенційних постраждалих також додасть умовного чоловіка із села, якого вивезуть на будівництво у Росію і не платитимуть гроші.
Так, звичайний містянин, проходячи вулицею, побачить групу людей з плакатами накшталт “ми проти торгівлі людьми” і скоріш за все пройде повз, адже подумає, що його це аж ніяк не стосується. Проте, якщо донести цей меседж інакше, він спрацює навіть на громадянина, який просто проходив повз. Ця людина потенційно має рідних чи друзів і зможе їм допомогти. Так само як зможе вчасно уберегти себе самого від потенційної експлуатації.
Однією з найпоширеніших форм виразу мирної незгоди, чи бажання привернути увагу до явища - є танець. В 2014 році в Амстердамі, в скандально відомому кварталі червоних ліхтарів дівчата видаючи себе за працівниць секс-послуг почали незвично танцювати. Перехожі зупинялись, вони думали, що є свідками імпровізованого танцювального шоу, а натомість прочитали важливе повідомлення про торгівлю людьми: «Щороку тисячам жінок обіцяють танцювальну кар’єру в Західній Європі. На жаль, вони опиняються тут. Зупиніть торгівлю людьми". Відео зібрало понад 13 мільйонів переглядів у Youtube.
Акція та адресна допомога водночас саме тим, хто перебуває в біді також можлива. Студенти факультету дизайну Вашингтонського університету створили продукт, який зможе допомогти визволитись із ситуації експлуатації. Вивчаючи проблему торгівлі людьми, члени команди з подивом виявили, що постраждалих від торгівлі людьми часом не рятує поліція, яка вибиває двері, як у кіно. Натомість вони зазвичай рятуються самі, звертаючись за допомогою, коли вони будуть готові. В рамках акції, студенти друкували на папірцях, який змивається - легку для читання інформацію з номером гарячої лінії і розкладали всередину жіночих гігієнічних прокладок в окремо закритих коробках. За гіпотезою, жінки користуються цими гігієнічними засобами перебуваючи наодинці, тому злочинцям буде важче викрити їх під час читання повідомлення. У співпраці з соціально відповідальним виробником гігієнічних засобів, такі повідомлення можна розповсюдити у багатьох містах, містечках, в найвіддаленіших куточках.
Враз після встановлення карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, шахраї почали шукати інші можливості, ніж запрошувати в офіси та вербувати людей там. У відповідь на це спеціалісти Координатора проектів ОБСЄ в Україні створили абсолютно невластивий міжнародним організаціям продукт - освітній проєкт в соціальних мережах Instagram та Facebook. Головний меседж проєкту - працювати безпечно можливо і для цього потрібно витратити трохи більше часу на пошуки та підготовку, але отримати обіцяне та залишитись живим та не травмованим.
Юристи, психологи, комунікаційники, спеціалісти з торгівлі людьми об’єднались у #працюйбезпечно та безкоштовно консультують читачів сторінок проєкту. Мережами поширюються ролики, поради з безпечного працевлаштування, особистий досвід постраждалих, які дали згоду на публікацію, читачі звертаються по допомогу. Авторам #працюйбезпечно читачі щодня пишуть із запитами на перевірку договорів з роботодавцем, з проханням поділитись контактами потрібних структур та з особистими питаннями ті, хто знаходяться в скрутному положенні схожому на торгівлю людьми.
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
9621
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 5742
-
Нерухомість генерала РФ Капашина передали в управління компанії українського ветерана
Бізнес 5383
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4583
-
Усик завершує професійну кар'єру, але перед цим проведе ще два поєдинки: деталі
Життя 4543