Оплата частинами онлайн-покупок українців стане трендом 2023 року
Активна оплата онлайн-покупок частинами обіцяє стати глобальним трендом в Україні в 2023 році
Послуга завжди була популярна у наших людей, але зараз її інтенсивніше просуватимуть фінустанови та оператори e-commerce.
Усі сторони в цьому зацікавлені. Торговцям потрібно нарощувати продажі, фінансистам — розширювати роздрібне кредитування, а людям — робити вигідніші та зручніші покупки. Не всі можуть одразу викласти 100% вартості товару чи послуги та воліють проводити оплати поетапно. Тим більше, що таких можливостей достатньо. В інтернеті можна придбати все: від побутової техніки та електроніки до будівельних матеріалів, причому в онлайні ціни зазвичай нижчі, ніж у звичайних магазинах. Чинник економії важливий зараз для багатьох.
Оплата частинами чи BNPL-сервіс, як кажуть західні фінансисти, — це те, що допоможе українцям не чекати, а купувати те, на що не вистачає коштів. Причому люди можуть не обмежуватися лише класичними банками та походами їхніми відділеннями. В Україні активно розвиваються необанки, які дають можливість за 15-20 хвилин в онлайн-режимі відкрити рахунок з нуля, та ще швидше подати заявку на відкриття кредитного ліміту або підключення до програми оплати покупок частинами. При цьому в нашій країні достатньо маркетплейсів, які дають українцям можливості з поетапної оплати, і люди звикають ними користуватися.
Цікаві дослідження у 2022 році були проведені у США. Опитування Insider Intelligence, наприклад, показало, що 27% американців вже хоч раз користувалися BNPL-сервісами і ще 22% цікавилися ними. А дослідники з RBC Capital Markets з'ясували, що середній чек при купівлі частинами за минулий рік зріс у середньому по країні на 30-50%.
У Європі ситуація не така райдужна, у цьому секторі відчувається спад, від якого вже почали страждати ключові гравці. Великий шведський фінтех Klarna у 2022 році зміг залучити в інвесторів капіталу лише на $800 млн при оцінці $6,7 млрд. Що на 85% менше, ніж у червні 2021-го, коли проект оцінювали у $45,6 млрд. Після чого компанії довелося звільнити близько 10% персоналу (майже 700 працівників). Гендиректор Klarna Себастьян Семятковський пояснив провал погіршенням споживчих настроїв, зростанням інфляції та очікуваннями щодо рецесії в ЄС. Хоча після повідомлялося про скорочення кредитних збитків компанії на 37%, і у Klarna заявили, що планують вийти на прибуток у 2023 році.
На даний момент у цієї компанії 34 млн користувачів, але уповільнення розвитку все-таки відчувається. Може тому європейська влада наприкінці минулого року почала посилювати вимоги до сектору BNPL і говорити про ризики для користувачів.
Втім, Україна через війну, скорочення доходів, зростання безробіття та інші економічні труднощі трохи запізнюється з розкруткою сервісів з оплат частинами. Ми знаходимося тільки на початку цього тренду, і можемо врахувати світовий досвід та всі ризики.
Думаю, що якби проводилося опитування українців, то показники зростання BNPL були не такими сильними, як у Штатах: число користувачів виявилося б десь до 15% і чек зростав не більше, ніж на 5-10% (в основному за рахунок інфляції). Але не через низький інтерес населення до інтернет-покупок, а насамперед через найскладніший рік за сучасну історію України. Після повномасштабного вторгнення 2022-го люди намагалися більше економити і багато в чому обмежували себе через скорочення доходів та невизначеність. Також дещо скоротилася активність наших банків, які на початку повномасштабного вторгнення обмежували свої кредитні програми.
Наразі фінустанови рухаються у зворотному напрямку — насамперед необанки. Хтось взагалі не обмежував людям можливості за кредитними картками (як і ми, до речі) і зараз намагається їх ще більше розширити, а ті, хто скорочував кредитні ліміти — почав їх відновлювати. Зростають і стандартні кредитні ліміти, і ліміти за програмами оплати частинами. При цьому ми вже відчуваємо їхнє активніше використання.
Гадаю, кредитування населення активно розвиватиметься багатьма банками 2023 року. Це перспективніше і з погляду вартості ресурсу (після зростання облікової ставки НБУ з 10% до 25% річних), і з погляду повернення коштів. Адже 2022 року частка кредитних неповернень (NPL) у роздробі зросла не так сильно, як у корпоративі — до 30,44% портфеля проти 42,9%.
Єдине, що може стримувати розвиток цього напряму — це суворіша оцінка потенційних позичальників, особливо тих, хто прописаний на окупованих територіях або тимчасово не має роботи через складну ситуацію в економіці. Однак необанки в цій частині гнучкіші за класичні банки і небанківські фінустанови (у нас відточені скорингові системи), і вже навчилися гнучкіше підходити до оцінки позичальників, вивчати більше факторів. Тому всім охочим оплачувати інтернет-покупки частинами насамперед потрібно згадувати саме про необанки, що, певен, і відбуватиметься.
Аналітики Juniper Research нещодавно видали глобальний прогноз зростання BNPL-платежів до 25% від усіх транзакцій у світовій електронній комерції з 2023 по 2026 рік. Притому, що у 2021 році вони становили лише 9%. Впевнений, що Україна також братиме участь у цьому процесі та стане частиною світового тренду.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3434
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9298
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8074
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7381
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6741
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5851