Державний і приватний сектори: Час партнерства, а не конкуренції
Державний і приватний сектори — дві площини, які давно прийнято протиставляти в Україні.
Державний і приватний сектори — дві площини, які давно прийнято протиставляти в Україні.
Чи варто робити з держави та інвесторів конкурентів? Розвинені країни і ті, які прагнуть цього розвитку вже відмовились від таких протиставлень. Адже фактично в більшості аспектів мета і держави, і бізнесу співпадає . От лише в методах її досягнення вони розходяться.
Втім, є механізм, здатний об’єднати обидва сектори - державно-приватне партнерство.
Що таке державно-приватне партнерство?
Парадоксально, але попри те, що ДПП достатньо популярний механізм в ряді країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки чіткого визначення для нього досі не існує.
За своєю суттю, державно-приватне партнерство - це об’єднання державних ресурсів з потенціалом інвесторів, що дозволяє розвивати інфраструктуру, будувати аеропорти, лікарні, школи, перетворювати сміттєзвалища на сучасні переробні заводи (деякі з них навіть виробляють енергію), розвивати практично будь-яку галузь.
В цьому процесі держава визначає об’єкти, які потребують модернізації, реконструкції тощо. Звісно, при цьому, оцінюється і інвестиційна привабливість проекту для потенційних приватних партнерів. Більш за те, оцінюється і реальна користь від такого проекту і для громад.
Партнер же, приймаючи і виконуючи інвестиційні зобов‘язання (вони встановлюються у договорі між інвестором і державою), отримує в управління сам об’єкт на термін від 5 до 50 років. Разом з об’єктом держава передає партнеру і частину ризиків.
Інколи формується хибна думка, що свого роду це прихована приватизація об’єкту інвестором. Ні, це не приватизація. Всі ключові розуміння закладені в слово “партнерство”.
Адже при реалізації проекту ДПП, підкреслю, партнер отримує його в управління, а право власності залишається за державою. Модернізація, реконструкція чи створення об’єкта лягає на плечі саме інвестора, а по закінченню терміну договору він повертається в управління державою. При цьому, протягом дії договору інвестор отримує прибуток, з якого платить податки до бюджетів усіх рівнів.
Тобто це реальний шанс вийти з поля визначення держави і бізнесу як команд-противників - і шанс їх об’єднати в таку собі “збірну”. Противник якої - розруха, безробіття і відсутність гідних умов життя.
Що може дати ДПП Україні?
В робочих поїздках Міжурядових комісій на власні очі бачив результати реалізації ДПП в інших країнах. Це і один з найбільших в світі аеропортів, і модернізований порт, і сучасна лікарня, здатна приймати до 30 тисяч пацієнтів щоденно, і сміттєпереробний завод з можливістю виробляти електроенергію, який замінив собою небезпечне звалище.
Найбільша родзинка державно-приватного партнерства в тому, що його можна вміло і ефективно використовувати саме на місцевих рівнях. Адже враховуючи сьогоденні особливості України, саме на місцевому рівні існує потреба і модернізації, і реконструкції, і просто створення певних об’єктів.
При цьому, сама специфіка механізму вже на етапі будівництва чи реконструкції дає гарантії щодо якості виконання робіт. Адже фактично приватний партнер вкладає у свій завтрашній прибуток, і не зацікавлений у створенні додаткових операційних витрат у майбутньому через неякісні роботи на початкових етапах.
Сьогодні на етапі підготовки конкурси щодо реалізації ряду проектів. Один з найбільших — «Енергетичний міст «Україна-ЄС»», очікуваний розмір інвестицій в який складає 243 млн євро. Цікаво, що проект було ініційовано приватним сектором. Мета проекту – створення умов для інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E.
Ще два великих об’єкти, щодо яких готуються конкурси з визначення приватного партнера — ДП «Стивідорна компанія «Ольвія»» та ДП «Херсонський морський торговий порт».
Як це має працювати в Україні?
Останні три роки Міністерство економічного розвитку та торгівлі приділило чимало своєї уваги саме крокам, які дозволять механізму ДПП запрацювати на повну силу:
- 2016: удосконалено процедури ініціювання проекту та проведення аналізу ефективності ДПП
- 2017: впроваджено механізм заміни приватного партнера ("step-in-right")
- 2018: підготовлено нову редакцію комплексного концесійного законодавства
І з огляду на те, що проекти ДПП в Україні вже починають реалізовуватися, нині є кілька важливих важелів, які можуть прискорити цей процес і зробити його успішнішим.
Перший важіль, звісно, законодавчий. Важливим кроком має стати ухвалення в другому читанні Верховною Радою України проекту закону №8125 «Про концесії». Ще рік тому цей законопроект успішно пройшов перше читання. Нова редакція цього закону забезпечує:
- збалансованість інтересів всіх стейкхолдерів для модернізації інфраструктури та підвищення якості послуг населенню;
- систематизацію чотирьох чинних законів України, що регулюють здійснення концесійної діяльності;
- його гармонізацію із законодавством про ДПП;
- імплементацію кращого міжнародного досвіду.
Крім того, підготовлено також законопроекти 8126, 8127 та 8128. Вони передбачають внесення змін до 30 Законів України, пов’язаних з державно-приватним партнерством та концесією.
Ще один відповідальний крок — зміцнення інституційної спроможності, як на центральному, так і на місцевому рівнях. Це зможе забезпечити Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства. Результатом її функціонування стане підготовка відповідних проектів, направлених на розбудову транспортної та соціальної інфраструктури, у тому числі житлово-комунальної сфери, надання якісних суспільних послуг. Як результат – приріст інвестицій, нові робочі місця, зростання надходжень до бюджетів.
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
8614
-
Кульмінаційний пункт позаду. Росія втратила останній шанс закінчити війну внічию
Думка 8582
-
Нерухомість генерала РФ Капашина передали в управління компанії українського ветерана
Бізнес 4840
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 4759
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4456