Державний і приватний сектори: Час партнерства, а не конкуренції
Державний і приватний сектори — дві площини, які давно прийнято протиставляти в Україні.
Державний і приватний сектори — дві площини, які давно прийнято протиставляти в Україні.
Чи варто робити з держави та інвесторів конкурентів? Розвинені країни і ті, які прагнуть цього розвитку вже відмовились від таких протиставлень. Адже фактично в більшості аспектів мета і держави, і бізнесу співпадає . От лише в методах її досягнення вони розходяться.
Втім, є механізм, здатний об’єднати обидва сектори - державно-приватне партнерство.
Що таке державно-приватне партнерство?
Парадоксально, але попри те, що ДПП достатньо популярний механізм в ряді країн Європи, Азії, Африки та Латинської Америки чіткого визначення для нього досі не існує.
За своєю суттю, державно-приватне партнерство - це об’єднання державних ресурсів з потенціалом інвесторів, що дозволяє розвивати інфраструктуру, будувати аеропорти, лікарні, школи, перетворювати сміттєзвалища на сучасні переробні заводи (деякі з них навіть виробляють енергію), розвивати практично будь-яку галузь.
В цьому процесі держава визначає об’єкти, які потребують модернізації, реконструкції тощо. Звісно, при цьому, оцінюється і інвестиційна привабливість проекту для потенційних приватних партнерів. Більш за те, оцінюється і реальна користь від такого проекту і для громад.
Партнер же, приймаючи і виконуючи інвестиційні зобов‘язання (вони встановлюються у договорі між інвестором і державою), отримує в управління сам об’єкт на термін від 5 до 50 років. Разом з об’єктом держава передає партнеру і частину ризиків.
Інколи формується хибна думка, що свого роду це прихована приватизація об’єкту інвестором. Ні, це не приватизація. Всі ключові розуміння закладені в слово “партнерство”.
Адже при реалізації проекту ДПП, підкреслю, партнер отримує його в управління, а право власності залишається за державою. Модернізація, реконструкція чи створення об’єкта лягає на плечі саме інвестора, а по закінченню терміну договору він повертається в управління державою. При цьому, протягом дії договору інвестор отримує прибуток, з якого платить податки до бюджетів усіх рівнів.
Тобто це реальний шанс вийти з поля визначення держави і бізнесу як команд-противників - і шанс їх об’єднати в таку собі “збірну”. Противник якої - розруха, безробіття і відсутність гідних умов життя.
Що може дати ДПП Україні?
В робочих поїздках Міжурядових комісій на власні очі бачив результати реалізації ДПП в інших країнах. Це і один з найбільших в світі аеропортів, і модернізований порт, і сучасна лікарня, здатна приймати до 30 тисяч пацієнтів щоденно, і сміттєпереробний завод з можливістю виробляти електроенергію, який замінив собою небезпечне звалище.
Найбільша родзинка державно-приватного партнерства в тому, що його можна вміло і ефективно використовувати саме на місцевих рівнях. Адже враховуючи сьогоденні особливості України, саме на місцевому рівні існує потреба і модернізації, і реконструкції, і просто створення певних об’єктів.
При цьому, сама специфіка механізму вже на етапі будівництва чи реконструкції дає гарантії щодо якості виконання робіт. Адже фактично приватний партнер вкладає у свій завтрашній прибуток, і не зацікавлений у створенні додаткових операційних витрат у майбутньому через неякісні роботи на початкових етапах.
Сьогодні на етапі підготовки конкурси щодо реалізації ряду проектів. Один з найбільших — «Енергетичний міст «Україна-ЄС»», очікуваний розмір інвестицій в який складає 243 млн євро. Цікаво, що проект було ініційовано приватним сектором. Мета проекту – створення умов для інтеграції об’єднаної енергетичної системи України до європейської енергосистеми ENTSO-E.
Ще два великих об’єкти, щодо яких готуються конкурси з визначення приватного партнера — ДП «Стивідорна компанія «Ольвія»» та ДП «Херсонський морський торговий порт».
Як це має працювати в Україні?
Останні три роки Міністерство економічного розвитку та торгівлі приділило чимало своєї уваги саме крокам, які дозволять механізму ДПП запрацювати на повну силу:
- 2016: удосконалено процедури ініціювання проекту та проведення аналізу ефективності ДПП
- 2017: впроваджено механізм заміни приватного партнера ("step-in-right")
- 2018: підготовлено нову редакцію комплексного концесійного законодавства
І з огляду на те, що проекти ДПП в Україні вже починають реалізовуватися, нині є кілька важливих важелів, які можуть прискорити цей процес і зробити його успішнішим.
Перший важіль, звісно, законодавчий. Важливим кроком має стати ухвалення в другому читанні Верховною Радою України проекту закону №8125 «Про концесії». Ще рік тому цей законопроект успішно пройшов перше читання. Нова редакція цього закону забезпечує:
- збалансованість інтересів всіх стейкхолдерів для модернізації інфраструктури та підвищення якості послуг населенню;
- систематизацію чотирьох чинних законів України, що регулюють здійснення концесійної діяльності;
- його гармонізацію із законодавством про ДПП;
- імплементацію кращого міжнародного досвіду.
Крім того, підготовлено також законопроекти 8126, 8127 та 8128. Вони передбачають внесення змін до 30 Законів України, пов’язаних з державно-приватним партнерством та концесією.
Ще один відповідальний крок — зміцнення інституційної спроможності, як на центральному, так і на місцевому рівнях. Це зможе забезпечити Агенція з питань підтримки державно-приватного партнерства. Результатом її функціонування стане підготовка відповідних проектів, направлених на розбудову транспортної та соціальної інфраструктури, у тому числі житлово-комунальної сфери, надання якісних суспільних послуг. Як результат – приріст інвестицій, нові робочі місця, зростання надходжень до бюджетів.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3434
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9298
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8074
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7381
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6741
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5851