Біженці та мирні перемовини: час працює проти України
Українці за кордоном.
Україна продовжує стрімко втрачати людей. До втрат на фронті додається втрата робочої сили у вигляді мігрантів. Згідно з останнім аналітичним звітом Центру економічної стратегії, наразі закордоном знаходиться 5,2 млн українських біженців. За 2024 рік їхня кількість зросла на 300 тис людей. Виїзд цивільного населення з країни під час війни – нормальне явище, однак настрої серед наших мігрантів виглядають тривожно.
Згідно з даними ЦЕС, станом на січень 2025 року готові повернутися в Україну лише 43% українців, які виїхали за кордон. Рік тому цей показник становив – 52%, два роки тому – 74%. Як видно, чим довше триває повномасштабна війна, тим на меншу кількість українських громадян може розраховувати повоєнна Україна. Експерти ЦЕС вважають, що втрати робочої сили через неповернення українців додому можуть становити 1,7-2,7 млн людей. Внаслідок цього українська економіка щороку втрачатиме 5,1%-7,8% ВВП.
У звіті зазначається, що для 53% наших біженців головним стимулом повернутися є остаточне закінчення війни з відновленням авіасполучення. 46% українців вважають за можливе повернутися, якщо рівень життя в Україні буде вищим, ніж зараз, для 33% головною передумовою повернення є можливість знайти добре оплачувану роботу. Отже, повернення українців в Україну залежить від того, наскільки надійно буде завершена війна і наскільки впевненим буде повоєнне відновлення країни.
Завдяки дослідженню ЦЕС можна побачити загальну картину: ми неодмінно втратимо робочу силу і частину ВВП через неповернення біженців. Питання лише в тому, якими будуть масштаби наших втрат. Для України ситуація нагадує пісочний годинник: час грає проти нас, з кожним новим місяцем війни маємо все більше людей, які виїхали і все більше тих, хто вирішив не повертатися. Ми не можемо зупинити «годинник», але можемо значно його уповільнити. Іншими словами – за українців необхідно боротися.
Уявіть собі, які новини зараз читають наші біженці про Україну? Інформаційне поле переповнене апокаліптичними прогнозами в стилі «все пропало», «буде тільки гірше», «кінця війні не буде» і т.п. Як думаєте, які рішення приймуть біженці на тлі такого інформаційного порядку денного, в якому від влади немає позитивних сигналів, окрім того, що ми будемо стійкими і будемо боротися. Біженці, скоріше за все, вирішать не повертатися, бо в Україні все дуже складно і невизначено.
Так, українська влада не може напряму впливати на рішення адміністрації Трампа чи Євросоюзу, але нам під силу демонструвати впевненість. В тому, що ми, як і США, прагнемо закінчити війну дипломатичним шляхом, що зробимо для цього усе можливе, захищаючи при цьому кожен клаптик наших національних інтересів, що уряд, парламент і міжнародні партнери вже працюють над стратегією повоєнного розвитку економіки. Що буде багато робочих місць з гідною зарплатою, що будуть спеціальні програми підтримки для біженців, які повертатимуться, що ми любимо, цінуємо і чекаємо своїх людей. Українці за кордоном розуміють усі труднощі, але хочуть вірити і чути, що Україна буде, і буде українське майбутнє.
Якби не було важко на військовому і дипломатичному фронтах, жодної секунди ми не маємо забувати про своїх людей, багато з яких попри усі переваги європейської цивілізації, хочуть повернутися додому. Сподіваюся, що влада знайде в собі сили посилити напрям роботи з українськими мігрантами, поки наш «пісочний годинник» не спорожнів.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3445
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 98
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 90
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
10758
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7722
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6950
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5954
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5238