Чи потрібен нам сьогодні Житловий Кодекс?
Житловий кодекс, навколо якого вже багато років точаться дискусії, без визначення базових принципів житлової політики, у тому числі й непопулярних, нічого принципово не вирішить.
За останніх чотири роки у Верховній Раді було прийнято лише один серйозний закон в сфері ЖКГ — нова Загальнодержавна програма реформування і розвитку житлово-комунального господарства. На жаль, ця Програма дещо заполітизована, до того ж вона не почне працювати без прийняття півтора десятка актуальних законів. Насамперед «Про основні засади державної житлової політики», який задає систему координат, що визначають розвиток житлової політики і, відповідно, житлового законодавства, на далекосяжну перспективу. На жаль, внаслідок політичного протистояння «уряд - опозиція» цей законопроект був провалений Верховною Радою. Але без прийняття таких концептуальних документів неможливо рухатися вперед, долати хаос, відсталість, нестиковки, суперечливість і навіть популізм, які притаманні сучасному українському житловому законодавству. Спеціальне житлове законодавство має встановлювати специфіку суспільних відносин в багатьох сферах, наприклад таких як реалізація права власності на житло; користування житлом власником та членами його сім’ї; особливості користування спільним майном співвласників житла; управління багатоквартирними будинками, дотримання прав мешканців при проведенні комплексної реконструкції кварталів застарілого житлового фонду та багатьох інших.
Реформи, які були проведені в житловій сфері мали не тільки позитивний ефект, але поставили ряд проблем, до яких можна віднести: проведення приватизації державного та комунального житла без створення відповідної правової концепції управління приватизованим житлом, надання житлово-комунальних послуг його власникам, вироблення стратегії фінансування капітального ремонту житла; відсутність нової концепції задоволення житлової потреби громадян за їх власні кошти шляхом створення окремих видів юридичних осіб для будівництва та управління житлом; хаотичне надання земельних ділянок під будівництво багатоквартирних житлових будинків інвесторам, при відсутності цивілістичної концепції побудови договірних відносин інвестування та системи способів забезпечення виконання забудовниками своїх зобов’язань щодо виникнення права власності на житло; відсутності державних житлових соціальних стандартів; неадекватність можливості забезпечення соціальним житлом громадян та економічних можливостей держави, територіальної громади, а також багато інших.
Все це потребує не лише прийняття окремих законодавчих актів, які будуть регулювати відносини відведення земельних ділянок під будівництво житла, погодження проектної документації, способів набуття у власність та користування житлом, його управління та розпорядження, а перш за все вироблення системних соціально-економічних та правових підходів до регулювання комплексних житлових відносин, з метою створення балансу різних інтересів які існують у нашому суспільстві.
Також існує термінова необхідність адаптації житлового законодавства України до законодавства ЄС та впровадження на законодавчому рівні державного регулювання на монопольних ринках комунальних послуг; удосконалення тарифної політики у сфері житлово-комунальних послуг; удосконалення принципів бюджетної підтримки розвитку та модернізації житлового фонду та житлово-комунальної інфраструктури; опрацювання механізмів залучення коштів на реконструкцію будівель, капітальний ремонт та запровадження енергозберігаючих заходів; створення житлового фонду комерційного найму житла; розвитку ринку житлового будівництва.
Житловий Кодекс, навколо якого вже багато років точаться дискусії, без визначення базових принципів житлової політики, у тому числі й непопулярних, нічого принципово не вирішить. Не буду зупинятися на внутрішніх недоліках вже прийнятого в першому читанні документу. Але вважаю, що до прийняття низки спеціальних законів, про які сказано вище, Житловий Кодекс може зробити житлове законодавство ще більш суперечливим і заплутаним. І в першу чергу нам необхідно прийняти Закон України “Про основні засади державної житлової політики”, в якому будуть визначені системні соціально-економічні та правові підходи до регулювання комплексних житлових відносин. Перед тим, як ухвалювати Житловий Кодекс, необхідно вирішити питання правомірності або неправомірності виселення з житлових будинків неплатників, з'ясувати подальшу долю приватизації у такому вигляді, в якому вона є зараз, а установити також можливість існування альтернативних форм власності у ЖКГ. Чи варто нам приймати Житловий Кодекс у перехідний період реформування, в той час коли не має багатьох законів, які нам потрібно прийняти відповідно до Загальнодержавної програми реформування і розвитку житлово-комунального господарства?
Ми ще не маємо великої кількості вкрай потрібних адміністративно-правових норм житлового законодавства, то ж про яку кодифікацію йдеться? Перш ніж відповісти на питання, як кодифікувати, необхідно вирішити, що саме кодифікувати? Ми маємо дуже недосконале житлове законодавство – уявляєте який Кодекс ми можемо отримати в результаті його кодифікації?
Розумію, що в процесі кодифікації розробляються нові та скасовуються застарілі юридичні норми, усуваються прогалини в законодавстві та суперечності між нормативно-правовими актами, але, на моє глибоке переконання, сьогодні у Житловому Кодексі навряд чи можливо відтворити ту грандіозну кількість норм, які мають бути виписані в спеціальних законах - їх обсяг надміру великий.
Тим більше, особисто мені дуже важко збагнути хто сьогодні здатній згуртувати авторський колектив, спроможній бездоганно зробити таку колосальну роботу.
Знову ж таки, якщо ми за відсутності державної Концепції житлової політики підемо шляхом підміни відсутніх законів Житловим Кодексом - то невідомо куди зайдемо і скільки та як потім будемо звідти вибиратися…
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6498
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5499
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3540
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3010
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2961