Рецепт "Le Macron": напівфабрикат європейської політичної взаємодії
Чому запропонований формат лише нашкодить, і як Україні все ж потрапити до внутрішньої кухні ЄС?
Уявімо ситуацію: ви роками відкладали гроші, щоб сходити в дорогий ресторан, так само довго чекали, доки вам забронюють столик, але замість омріяної страви від шефа, вам приносять локшину швидкого приготування і рахунок з великою кількістю нулів. Чи оберете ви цей заклад ще раз?
Нещодавно Емануель Макрон окреслив нову ініціативу для європейського партнерства. Втім, як виявилося, французький президент лише подав під новим соусом запліснявілі ідеї Шарля де Голля (Європа від Атлантики й до Уралу), Лео Тіндеманса (Європа різних швидкостей) та Франсуа Міттерана (Європейський клуб). Окрім того, що “структурування континенту в європейську політичну спільноту” зумовлює низку запитань щодо доцільності та ефективності, подібна співпраця може бути загрозою для України.
По-перше, разом з іншими пропозиціями Макрона (зокрема, щодо внесення змін до основоположних договорів ЄС) така ініціатива розпорошує політичну волю всередині об’єднання та переносить фокус від нагальних геполітичних викликів, зумовлених російською агресією, до питань реформування блоку, які можуть бути вирішені згодом.
По-друге, французький президент неодноразово прагнув “зберегти обличчя Путіну”, а до повномасштабного вторгнення наполягав на тому, що РФ - невід’ємний елемент європейської цивілізації. Відтак, потенційно нова європейська спільнота може бути використана для “відлиги” у відносинах з агресоркою відразу після виведення з території України її військ. Заручившись підтримкою старих прихильників (Угорщини, Словаччини, Чорногорії та Сербії, які, безумовно, долучаться до нового формату взаємодії), РФ спробує просувати на такому майданчику поступове скасування санкцій, торговельних обмежень, існуючих заборон на співпрацю, зменшення тягаря репарацій тощо. Як демонструє історія, пієтет і залучення Німеччини до міжнародних конференцій у міжвоєнний період сприяли новій світовій війні.
Врешті, такий підхід призведе до того, що Україна, справді, “десятиліттями” чекатиме повноцінного членства в ЄС. І, ймовірно, як і Молдова, Грузія та Західні Балкани почне шукати альтернативу деінде.
Заповнивши та передавши обидві частини опитувальника, Україна очікує рішення Європейської комісії щодо надання статусу кандидата вже в червні. При цьому міністром закордонних справ Д. Кулебою було анонсовано: наміру проковтнути аби-що замість членства Україна не має. Навряд чи, такий напівфабрикат смакуватиме й Туреччині, яка визнана кандидатом на членство з 1999 року. До того ж, Великобританія також заявила, що не повертатиметься в орбіту ЄС за вказівкою “шефа” Макрона.
Версальська декларація, ухвалена Європейським парламентом 10-11 березня 2022 року, стала історичним знаком підтримки України у збройному конфлікті, зумовленому російською агресією. Однак, простих декларацій, очевидно, більше недостатньо. Відтак, ЄС та Україні неминуче доведеться шукати компромісне рішення, відповідне конкретним обставинам, які на сьогодні існують лише навколо нашої держави. Це дозволить зняти будь-які запитання щодо використання (чи то пак паразитування на) “українського сценарію” приєднання до ЄС іншими країнами, зокрема Молдовою, Грузією та Західними Балканами.
У даному контексті слід підкреслити, що між Україною та ЄС вже сьогодні існують особливі правові відносини: у поєднанні з безпрецедентним пакетом санкцій та допомоги мова йде про Угоду про асоціацію, саме на основі якої доцільно запроваджувати нові ініціативи. Наприклад “План Маршалла” для відбудови України, поглиблені форми галузевої інтеграції, зокрема, подвійний зелений і цифровий переходи, активізацію співпраці з людського виміру, в тому числі що стосується українських переселенців, сприяння ЄС розслідуванню міжнародних злочинів РФ в Україні та притягнення винних осіб до відповідальності тощо. Надання Угоді більш амбітного характеру разом з відсутністю конкретних строків вступу можуть стати саме тим рецептом, який, врешті, задовольнить обидві сторони та пришвидшить повноцінне членство України в блоці на рівних умовах.
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? Антон Новохатній 16:55
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
12065
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 6890
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4766
-
Країни ОПЕК+ у червні суттєво збільшать видобуток нафти
Бізнес 4279
-
Перший англомовний альбом від Ziferblat. Десять музичних новинок тижня
Життя 2366