Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
31 жовтня словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що накинена Берліном система розподілу мігрантів за квотами є “мертвою”. Заява Фіцо прозвучала і як констатація факту, і як певна відповідь на нещодавні погрози італійського прем'єра Маттео Ренці заблокувати ухвалення бюджету ЄС у відповідь на відмову центральноєвропейських держав приймати мігрантів. У світлі консолідованої позиції і принциповості країн Вишеградської четвірки шантаж Ренці виглядає як жест відчаю.
За рік часу центральноєвропейським державам вдалося дуже багато. Вони вивели тему неприйняття мігрантів із марґінесу і похитнули існуючий у ЄС status quo. І все це при тому, що Вишеградська четвірка продовжує бути мозаїчною. Вона не набрала більш чіткого інституційного вираження. Вона не монолітна у внутрішньополітичному відношенні (з одного боку — перебування при владі поміркованих правих у Польщі та Угорщині, з іншого — правління соціал-демократів у Чехії та Словаччині). Країни Вишеградської четвірки можна диференціювати за критерієм ставлення до Росії (хоч існує потенціал вироблення більш принципової позиції відносно Москви в масштабах усього регіону — див статтю “Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції”). Попри всі ці відмінності Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина випрацювали спільне бачення базових питань і втілюють його в життя.
“Поховання” Вишеградською четвіркою теми квот, а також сам прецедент політики неприйняття мігрантів змушує винести питання більш жорсткої міграційної політики на загальноєвропейський рівень. Адже, якщо ряд країн відмовляється демонструвати “солідарність” у справі розподілу мігрантів, можливо їх узагалі не варто приймати?
Тема посилення кордонів перестає бути табу. Якщо раніше вимоги не впускати мігрантів звучали лише з Угорщини, то зараз вони починають озвучуватися і поза межами Вишеградської четвірки. Скажімо, обережно солідаризується зі своїми східними сусідами Австрія.
Отож, держави Вишеградської четвірки, захищаючи свої національні інтереси, наразі захищають і всю Європу. Центрально-Східна Європа продовжує залишатися такою собі “останньою надією” Західної цивілізації.
03.11.2016 20:29
Вишеградський щит Європи: перші перемоги
Країни Вишеградської четвірки продемонстрували, що здатні чинити належний опір брюссельським бюрократам і домінуванню Берліну. Консолідація декількох держав, котрим у межах Євросоюзу була відведена роль “молодших партнерів”, приносить цілком відчутні політ
Країни Вишеградської четвірки продемонстрували, що здатні чинити належний опір брюссельським бюрократам і домінуванню Берліну. Консолідація декількох держав, котрим у межах Євросоюзу була відведена роль “молодших партнерів”, приносить цілком відчутні політичні результати.31 жовтня словацький прем'єр-міністр Роберт Фіцо заявив, що накинена Берліном система розподілу мігрантів за квотами є “мертвою”. Заява Фіцо прозвучала і як констатація факту, і як певна відповідь на нещодавні погрози італійського прем'єра Маттео Ренці заблокувати ухвалення бюджету ЄС у відповідь на відмову центральноєвропейських держав приймати мігрантів. У світлі консолідованої позиції і принциповості країн Вишеградської четвірки шантаж Ренці виглядає як жест відчаю.
За рік часу центральноєвропейським державам вдалося дуже багато. Вони вивели тему неприйняття мігрантів із марґінесу і похитнули існуючий у ЄС status quo. І все це при тому, що Вишеградська четвірка продовжує бути мозаїчною. Вона не набрала більш чіткого інституційного вираження. Вона не монолітна у внутрішньополітичному відношенні (з одного боку — перебування при владі поміркованих правих у Польщі та Угорщині, з іншого — правління соціал-демократів у Чехії та Словаччині). Країни Вишеградської четвірки можна диференціювати за критерієм ставлення до Росії (хоч існує потенціал вироблення більш принципової позиції відносно Москви в масштабах усього регіону — див статтю “Польща як антимосковський запобіжник центральноєвропейської інтеграції”). Попри всі ці відмінності Польща, Чехія, Словаччина та Угорщина випрацювали спільне бачення базових питань і втілюють його в життя.
“Поховання” Вишеградською четвіркою теми квот, а також сам прецедент політики неприйняття мігрантів змушує винести питання більш жорсткої міграційної політики на загальноєвропейський рівень. Адже, якщо ряд країн відмовляється демонструвати “солідарність” у справі розподілу мігрантів, можливо їх узагалі не варто приймати?
Тема посилення кордонів перестає бути табу. Якщо раніше вимоги не впускати мігрантів звучали лише з Угорщини, то зараз вони починають озвучуватися і поза межами Вишеградської четвірки. Скажімо, обережно солідаризується зі своїми східними сусідами Австрія.
Отож, держави Вишеградської четвірки, захищаючи свої національні інтереси, наразі захищають і всю Європу. Центрально-Східна Європа продовжує залишатися такою собі “останньою надією” Західної цивілізації.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
Топ за тиждень
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 193
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 94
Популярне
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6486
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4972
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2820
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2723
Контакти
E-mail: [email protected]