Погашення кредиту під час війни в Україні
Під час війни наявність кредитних зобов'язань може зробити фінансове становище особи катастрофічним. Чи є якісь особливості сплати кредиту у воєнний час? Читайте далі.
Мабуть багато хто знає, що введення воєнного стану є форс-мажорною обставиною, про що Торгово-промислова палата України оприлюнила відповідного листа від 28.02.2022 року.
Однак, для того щоб скористатись форс-мажорною обставиною з метою відстрочення сплати кредиту потрібно не мати можливості сплачувати його у період війни та попередньо повідомити про це банк чи іншого кредитора. У такому випадку боржник може розраховувати на ненарахування штрафних санкцій або уникнути іншої відповідальності, передбаченої у результаті прострочення внесення кредитних платежів у зв'язку з настанням форс-мажорної обставини.
Однак нещодавно Верховною Радою України прийнято Закон, який абсолютно спростив звільнення від відповідальності боржників за прострочення сплати кредитних платежів. Мова йде про Закон України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану", який набрав чинності 17.03.2022 року.
Основні нововведення, які вносяться вказаним Законом стосовно кредитних правовідносин, полягають у наступному.
Так, у період дії в Україні воєнного (а також надзвичайного) стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування:
- боржник звільняється від нарахування пені, штрафів, інфляційного збільшення та 3% річних у зв'язку з прострочення сплати кредитних платежів (штрафні та інші санкції, нараховані включно з 24.02.2022 року підлягають списанню кредитодавцем), а якщо прострочення здійснено боржником за споживчим кредитом – то також і іншої відповідальності;
- щодо іпотечного майна зупиняється можливість реалізації права іпотекодержателя на: набуття права власності на предмет іпотеки (ст. 37 ЗУ "Про іпотеку); продаж предмета іпотеки (ст. 38 ЗУ "Про іпотеку); виселення мешканців із житлових будинків та приміщень, переданих в іпотеку, щодо яких є судове рішення про звернення стягнення на такі об’єкти (ст. 40 ЗУ "Про іпотеку); реалізацію предмета іпотеки на електронних торгах (ст. 41, 47 ЗУ "Про іпотеку) (наведені нововведення щодо іпотечного майна не поширюються на нерухоме майно, передане в іпотеку після 17.03.2022 року, а також якщо за іпотечним договором, до якого після 17.03.2022 року за погодженням сторін вносилися зміни в частині продовження строків виконання зобов’язань та/або зменшення розміру процентів, штрафних санкцій).
На період воєнного (надзвичайного) стану також продовжено перебіг загальної та спеціальної позовної давності, а також строку поруки.
Разом з тим, слід мати на увазі, що вищевказаний Закон позбавляє боржника відповідальності за несплату кредиту в описані строки, однак не звільняє його від сплати процентів та інших наслідків, які можуть бути передбачені кредитними договорами, зокрема від можливості вимагання кредитором дострокового розірвання договору та повернення всієї суми кредиту та процентів за прострочення виконання вказаних зобов’язань в обумовлений кредитним договором строк.
При цьому своєю Постановою від 25.02.2022 року № 23 Національний банк України (надалі також – НБУ) затвердив Правила роботи банків у зв’язку з введенням в Україні воєнного стану, якими окрім іншого запроваджено так звані «кредитні канікули».
Як роз’яснено НБУ на своїй сторінці facebook банкам дозволено не враховувати несплату за кредитами як прострочення протягом дії воєнного часу та 30 днів після цього, якщо несплата пов’язана із російською агресією.
Водночас зауважено, що про умови кредитних канікул потрібно домовитися безпосередньо з відповідним банком і така домовленість є добровільною.
Наразі ряд банків вже оприлюднили умови запропонованих ними кредитних канікул, з якими можна ознайомитись на сайтах відповідних банків.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3400
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 86
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 81
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8064
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7221
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7214
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6505
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5705