Юридичний механізм змінити Конституцію буде обмежений політичною доцільністю
Попри сотні публічних заяв про внесення змін до Конституції України, юридично це непростий механізм, який буде складно реалізувати до президентських виборів.
З понеділка парламентарі після літніх відпусток повернулися на роботу, але основні політичні заяви та правові механізми їх реалізації були визначені ще влітку. Три акценти, які будуть важливі в цю політичну осінь: заяви про зміни до Конституції України, проект бюджету на 2019 рік та підтягування боргів з весняної сесії. Серед найбільш затребуваних в суспільстві законопроектів, які парламентарі заборгували своїм виборцям - це голосування в другому читанні за виборчий кодекс та т.зв. проект про "євробляхи", закон про мову. Гостре політичне питання – зміна складу ЦВК та зняття депутатської недоторканності. Не позбавленою маніпуляцій залишиться тема війни і миру.
Контекст важливих державницьких проблем визначає етапи їх реалізації. Тему закінчення війни в публічній площині прив'язують до підтримки, яку Україні надають ззовні проти Російської агресії, в тому числі через економічні санкції, а також пріоритет зовнішньополітичного курсу – ЄС та НАТО. За логікою коментування далі підтягують процедурні моменти, зокрема зміни до Конституції України.
Щодо питання Конституції є два публічні напрямки – одні політики пропонують вносити зміни в чинну Конституцію. Мотивують це посиленям наших позицій на міжнародній арені. А також тим, що зовнішня політика має бути стабільною, а відтак закріплена в Основному Законі країни. Інші – пропонують писати нову Конституцію через всенародне обговорення.
Якщо для втілення другої заяви є безліч часу, то щодо механізму реалізації змін є правові та політичні обмеження. Чинна Конституція регламентує досить складний процес внесення змін до розділів І, III і XIII, який закінчується всенародним референдумом. А саме в розділ І треба вносити зміни щодо зовнішньополітичного курсу.
Що стосується внесення поправок до інших розділів Конституції, якими визначено порядок організації, повноваження і взаємовідносини гілок державної влади, всіх державних органів і органів місцевого самоврядування, прикінцевих і перехідних положень, то їх зміна можлива на рівні Верховної Ради. Але ці розділи не матимуть стратегічного значення до того часу, поки не буде розуміння, хто формуватиме владу після виборів 2019 року. В залежності від переможця політичної гонки, варіантів щодо обмеження повноважень для певної посади (президент або прем'єр-міністр), чи переходу на парламентську модель правління може бути декілька.
Загалом, порядок змін до Конституції передбачає розгляд законопроекту протягом двох парламентських сесій за наявності висновку Конституційного Суду України.
Враховуючи, що на території України тривають військові дії, не зайвим буде згадати, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Також Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Якщо припустити, що восени цього року внесуть проект змін до Конституції України і за нього проголосують депутати. Далі КСУ не буде затягувати з висновком. На зимово-весняній сесії 2019 року, напередодні президентських виборів, знайти 300 голосів за зміни буде досить складно. По-суті, непростий юридичний механізм внесення змін до Конституції України може бути обмежений політичною доцільністю.
Так само від політичних домовленостей будуть залежати питання щодо зміни складу ЦВК та прийняття виборчого кодексу. Сьогоднішня політична конфігурація вказує на те, що ці теми не потраплять на голосування, поки не буде гарантії їх прийняття.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 415
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 180
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 140
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
10 липня зійде Оленяча повня: о котрій її спостерігати
Життя 17397
-
Психологія мільярдерів: чому вони купують наддорогі речі і навіщо їм це
Життя 9821
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6450
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4239
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916