Юридичний механізм змінити Конституцію буде обмежений політичною доцільністю
Попри сотні публічних заяв про внесення змін до Конституції України, юридично це непростий механізм, який буде складно реалізувати до президентських виборів.
З понеділка парламентарі після літніх відпусток повернулися на роботу, але основні політичні заяви та правові механізми їх реалізації були визначені ще влітку. Три акценти, які будуть важливі в цю політичну осінь: заяви про зміни до Конституції України, проект бюджету на 2019 рік та підтягування боргів з весняної сесії. Серед найбільш затребуваних в суспільстві законопроектів, які парламентарі заборгували своїм виборцям - це голосування в другому читанні за виборчий кодекс та т.зв. проект про "євробляхи", закон про мову. Гостре політичне питання – зміна складу ЦВК та зняття депутатської недоторканності. Не позбавленою маніпуляцій залишиться тема війни і миру.
Контекст важливих державницьких проблем визначає етапи їх реалізації. Тему закінчення війни в публічній площині прив'язують до підтримки, яку Україні надають ззовні проти Російської агресії, в тому числі через економічні санкції, а також пріоритет зовнішньополітичного курсу – ЄС та НАТО. За логікою коментування далі підтягують процедурні моменти, зокрема зміни до Конституції України.
Щодо питання Конституції є два публічні напрямки – одні політики пропонують вносити зміни в чинну Конституцію. Мотивують це посиленям наших позицій на міжнародній арені. А також тим, що зовнішня політика має бути стабільною, а відтак закріплена в Основному Законі країни. Інші – пропонують писати нову Конституцію через всенародне обговорення.
Якщо для втілення другої заяви є безліч часу, то щодо механізму реалізації змін є правові та політичні обмеження. Чинна Конституція регламентує досить складний процес внесення змін до розділів І, III і XIII, який закінчується всенародним референдумом. А саме в розділ І треба вносити зміни щодо зовнішньополітичного курсу.
Що стосується внесення поправок до інших розділів Конституції, якими визначено порядок організації, повноваження і взаємовідносини гілок державної влади, всіх державних органів і органів місцевого самоврядування, прикінцевих і перехідних положень, то їх зміна можлива на рівні Верховної Ради. Але ці розділи не матимуть стратегічного значення до того часу, поки не буде розуміння, хто формуватиме владу після виборів 2019 року. В залежності від переможця політичної гонки, варіантів щодо обмеження повноважень для певної посади (президент або прем'єр-міністр), чи переходу на парламентську модель правління може бути декілька.
Загалом, порядок змін до Конституції передбачає розгляд законопроекту протягом двох парламентських сесій за наявності висновку Конституційного Суду України.
Враховуючи, що на території України тривають військові дії, не зайвим буде згадати, що Конституція України не може бути змінена, якщо зміни передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина або якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності чи на порушення територіальної цілісності України. Також Конституція України не може бути змінена в умовах воєнного або надзвичайного стану.
Якщо припустити, що восени цього року внесуть проект змін до Конституції України і за нього проголосують депутати. Далі КСУ не буде затягувати з висновком. На зимово-весняній сесії 2019 року, напередодні президентських виборів, знайти 300 голосів за зміни буде досить складно. По-суті, непростий юридичний механізм внесення змін до Конституції України може бути обмежений політичною доцільністю.
Так само від політичних домовленостей будуть залежати питання щодо зміни складу ЦВК та прийняття виборчого кодексу. Сьогоднішня політична конфігурація вказує на те, що ці теми не потраплять на голосування, поки не буде гарантії їх прийняття.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3435
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9458
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8193
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7400
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6768
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5865