Бюджет воюючої країни: ощадливий чи популістський?
Одним з важливих пріоритетних завдань оборонного бюджету є реалізація соціальних гарантій військовослужбовців
Фінансування сектора безпеки і оборони України в 2019 році, виходячи з прогнозів Кабінету міністрів, складе майже 200 млрд грн – тобто не менше 5% від ВВП.
Одним з важливих пріоритетних завдань оборонного бюджету є реалізація соціальних гарантій військовослужбовців, перш за все, підвищення їх грошового забезпечення. З наступного року, зарплату українським військовим планують підняти щонайменше на 30%. Збільшення грошових виплат в армії вже закладено в проекті державного бюджету на наступний рік.
Молодші сержанти і командири, що проходять службу в тилу, до 2017 року отримували приблизно 3 тисячі гривень, нині - 8 тисяч. Заробітна плата тих, хто проходить службу в зоні проведення операції об’єднаних сил з 4 до майже 12 тисяч гривень. Українські лейтенанти заробляють 9,5 тисяч, а ті, хто в зоні бойових дій 15 тисяч гривень. Капітани і командири роти в 2018 році отримують по 11 тисяч гривень. Ті, хто служить в зоні ООС отримують по 18,300 тисяч гривень. Офіцери вищого рангу, тобто підполковники, які в тилу, отримують 13 тисяч гривень, а їхні колеги в зоні бойових дій отримують 21 тисячу гривень. Полковники, які не проходять службу в ООС отримують 16 тисяч, ті, хто в зоні бойових дій, 25,5 тисяч гривень.
Для прикладу, у 2014 році командир, який виконував усі бойові завдання по штурму в Луганській області за шість місяців служби отримав 936 гривень та декілька копійок, сьогодні, на аналогічній посаді командир отримує 18 тисяч гривень на місяць.
У 2014 році, коли я прийшов воювати добровольцем в батальйон "Айдар", був командиром штурмової роти, де безпосередньо виконували всі бойові завдання по штурму в Луганській області. За 6 місяців служби, до того, як потрапив в Верховну Раду отримав 936 гривень і декілька копійок. Далі можна вже нічого і не говорити. Це за 2014 рік. Якщо сьогодні командир аналогічної чи іншої роти, яка знаходиться в зоні проведення Операції об'єднаних сил отримує 18 тисяч, то давайте, ми тоді будемо множити.
Якщо Україна хоче перетворювати армію з совкової на сучасну, потрібно додавати фінансування. В нас армія або воює або марширує. Українська армія останні двадцять років певно вже й не марширувала. На сьогоднішній день ми є воююча армія, одна із найбільш потужних армій в Європі. Тому, що ми єдині, хто фізично протистоїть російській армії. Що стосується чи достатньо для Збройних сил України такого фінансування, я вважаю, що його звичайно не достатньо. Але давайте виходити з реалій, які ми маємо на сьогоднішній день. 5% ВВП - це загальноприйняті стандарти НАТО, якщо ми говоримо сьогодні про силовий блок та загальну національну безпеку в країні. Якщо ж ми говоримо про Збройні сили в контексті фінансування науково-технічного потенціалу я вважаю, що він не достатній, тому що майбутні війни не будуть «війна солдата проти солдата», наступні війни це - війни технологій». Звичайно, маючи війну, фінансування завжди буде недостатньо.
До створення сучасної армії нас спонукала війна. І для того, щоб не було відтоку особового складу, можливо ще потрібно збільшувати заробітні плати, хоча відтік особового складу не завжди пов'язаний з грошима, ще є поняття відношення до солдата і офіцера. Тим не менше, якщо ми збираємося перетворювати армію з «совкової» на сучасну, звичайно, потрібно додавати фінансування.
Окрім того, слід зазначити, що цього року Кабмін подав проекті бюджету на 2019 рік, котрий передбачає скорочення фінансування Адміністрації Президента на 11 %, Верховної Ради на 5 %, Кабміну на 16%. Проте загальні витрати не зменшилися навіть до рівня 2017 року – так високо було піднято планку у 2018 році. Крім скорочення витрат, в уряді заморозять зарплати співробітників, що працюють в міністерствах і державних відомствах.
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? Катерина Присяжнюк 07.07.2025 11:09
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Чи законно колишніх засуджених повторно ставити на військовий облік 424
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 180
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 141
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 127
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6477
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 4759
-
"2000 метрів до Андріївки" Мстислава Чернова вийде вже в серпні – міжнародний трейлер
Життя 2916
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2791
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 2594