Відповідальність сплачувати податки – не може бути банківською таємницею
Кредити позичальниками не завжди повертаються банкам або ж іншим кредитним товариствам вчасно і в повному обсязі
Звичайною практикою та розповсюдженим явищем в країнах із ринковою економікою є отримання бізнесом (або ж звичайними домогосподарствами) кредитів на свої різноманітні поточні потреби – починаючи закупівлею сировини підприємцями і закінчуючи купівлею мобільного телефона студентом.
В цьому немає нічого дивного, адже кредитні кошти є тією рушійною силою що може дати поштовх і ресурс бізнесу, що тільки почав розвиватися, або ж задовольнити споживчу потребу громадянина, на яку «отак відразу» коштів зібрати немає змоги.
Проте, ні для кого не секрет, що зовсім не завжди такі кредити позичальниками повертаються банкам або ж іншим кредитним товариствам вчасно і в повному обсязі.
Навпаки – досить поширеною є практика коли позичені кошти взагалі ніколи і ні в якому вигляді більше не повернуться до установи що їх позичила. Причин для цього може бути безліч. Із найпоширеніших – спади в економіці, девальвація національної валюти, безробіття, тощо.
Такі явища найболючіше б’ють по гаманцю роздрібних позичальників-фізичних осіб, для яких джерелом погашення позик є заробітня плата, а її відсутність, затримки або обезцінення унеможливлює якісне обслуговування позичальником свого боргу.
З іншого боку, причиною великої кількості прострочених або ж взагалі безнадійних боргів фізичних осіб перед банками стала надмірна закредитованість населення «споживчими» незабезпеченими позиками, які є привабливими для кредитора завдяки їх високій прибутковості.
З огляду на значний обсяг таких «поганих» кредитних портфелів, відсутність адекватних застав по кредитах та практичну недоцільність стягнення таких боргів у судовому порядку, у банків не залишається іншого виходу як стимулювати позичальника сплатити хоч частину боргу за умови списання залишку. В інших випадках – списати або ж анулювати весь безнадійний кредит фізичної особи, адже це дешевше та простіше ніж довгі роки «тягнути» такий борг в балансі банку та формувати за ним спеціальні резерви.
При цьому, здійснюючи такі операції, банки мають пам’ятати – що сума прощеного фізичній особі боргу є її доходом, з якого має бути сплачений податок в порядку визначеному законодавством. Важливо відмітити, що такий податок має сплатити сама фізична особа позичальник, але лише у тому випадку коли банк повідомить боржника про те, що його заборгованість прощено, надасть докази такого повідомлення та у встановленому порядку прозвітує про такі доходи до фіскального органу за своїм місцем обліку.
В інших випадках, кредитор у якості податкового агента має сплатити до бюджету суму податку з доходів у вигляді такого прощеного боргу, і що важливо, ненадання до фіскального органу зазначених документів, навіть з метою неухильного дотримання банківської таємниці, не звільняє банк від такого обов’язку.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3439
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 89
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
10097
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7518
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6865
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5915
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5086