Теорії української аграрної політики
Або чому досі не вдалась жодна реформа в українському АПК.
Основна проблема української аграрної політики – заходи до реалізації відбираються за принципом «за усе хороше проти всього злого», без урахування контексту та доцільності.
Іноді в одній пропозиції українські чиновники та/або експерти поєднують риси одразу декілька політичних концепцій та/або проектів. І тому в українській аграрній політиці за останні 28 років такі не вдалось досягнути бажаного балансу сил, не те що «загального блага» для всіх.
Наприклад, старт ринку ріллі в Україні побудований на основі концепції «суспільного договору» - себто під впливом експертів-«просвітителів» політики та населення мали дійти спільної згоди про те, що вільний обіг сільськогосподарської землі – потрібен. Цікаво, що в першоджерелі, себто в праці «Про суспільний договір» Жана-Жака Руссо, є така фраза: «Право, яке має кожна приватна особа на власну землю, завжди підпорядковане тому праву, яке община має на усі землі, без чого не було б міцності у суспільних зв’язках та дійсної сили у здійсненні суверенітету». Виходить, що прихильники «земельного мораторію» у всій своїй риториці буквально слідували словам Руссо. А прихильники ринку землі – скоріше слідували концепції «цивілізаторської мети політики», котра скоріше притаманна філософії стоїцизму, а не філософії Просвітництва.
Під час дискусії про можливий запуск ринку землі пропонувались різні варіанти так званих «пілотних продажів» ріллі. Це – наслідування не лише так званого «Ніжегородского експерименту», тобто коли в Ніжегородській області тодішній губернатор Боріс Нємцов зміг організувати локальний ринок ріллі без відповідного загальнодержавного законодавства. Це – і наслідування концепції «децізіонізму», тобто права правителя приймати рішення у виключних обставинах без суспільного схвалення. Втіленням концепції «децізіонізму» стала навіть та сама земельна реформа Столипіна. Вона відбувалась за фактичної відсутності законодавчого та представницького органу в країні (себто Державної Думи Російської імперії).
Є така собі «гідравлічна теорія» заснування держави, тобто – коли основою для заснування, чи ж перезаснування державності ставали масштабні меліоративні проекти. Так було і з Давнім Єгиптом, і з державами Північної Італії у Середньовіччі. І в цьому ракурсі стає зрозуміліше, чому так насправді так і не відбулось відновлення меліоративних систем на Півдні України, що залишись у спадок від СРСР. Бо в дискурсі про цю проблему фігурувало лише питання значних економічних затрат на відновлення меліорації (від 1 до 4 мільярда доларів). Водночас, ніхто навіть не став припускати про політичні втрати, котрі настануть через невідновлене зрошення на Півдні України. Слід нагадати: в тій самій Бесарабії, де найбільше посохло озимини із-за посухи, в 2015 році росіяни намагались організувати черговий сепаратистський проект. Він провалився через банальне розкрадання грошей на операцію. Але нема підстав сподіватись, що росіяни не спробують повторити.
Криза коронавірусу оголила критичну потребу польських агровиробників у працівниках-мігрантах, зокрема українців. І це уже привід задуматись, а чи справді нам варто наслідувати Польщу при наших аграрних перетвореннях. Бо поки що схоже, що ми стали невільними жертвами впливу «м’якою силою». Так буває, коли якась спільнота не має власного сформованого погляду на світ.
Є певна категорія громадян, котра виступає за мінімізацію втручання держави в аграрний сектор, і водночас – апелює до поняття «ефективність агровиробництва». Але так ця категорія громадян протирічить сама собі та істині. Бо вперше поняття «ефективність агровиробництва» взяла собі на озброєння влада Франції першої половини 19 сторіччя, коли їм було потрібно «прорідити» прошарок опозиційних аристократів-землевласників.
Аграрне виробництво стало предметом і геополітичних концепцій. Наскільки ми їм будемо піддатливі, виключно від нас залежатиме.
Наприклад, Росія змагається, аби відібрати собі й звання «житниця Європи», завдяки збільшенню валу експорту зернових та олійних.
Ми йдемо на протифазі, центральна та місцеві влади намагаються допомагати виробництву «фермерських локальних продуктів із доданою вартістю». А ось це – наслідування геополітичного проекту «Європа регіонів», за яким у майбутньому (десь в 2030-х роках) кожен регіон відрізнятиметься хіба що видом продукції, яка виробляється. А сама Європа перестане бути сумою культур, та стане лише сумою виробничих об’єднань.
Коли профільне Мінагрополітики таки відновить своє існування, в штат міністерства треба буде запросити не лише управлінців, експертів та землеробів, але й політологів. Інакше ладу не буде
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3436
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9533
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8234
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7414
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6777
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5871