Скільки коштує житло в Польщі та чи відчутна різниця із цінами в Україні
Біля 1 млн українських біженців перебувають в Польщі, такі дані на початку червня надав Офіс ООН із прав людини.
Та й зараз потяги та автобуси, які прямують до цієї дружньої нам країни переповнені, тому, думаю, зараз наших співвітчизників там не менше. Українці знаходять роботу в польських компаніях, вивчають мову та купують нерухомість. А також можуть взяти іпотечний кредит. Тож не дивно, що ціни в польських містах суттєво вищі, аніж в Україні.
Скільки коштує житло
Cередня вартість житла в Польщі складає 9 000 злотих за квадратний метр, що відповідає 80,2 тисячам гривень. Як і в більшості міст світу – найдорожче житло в країні саме в столиці. В Варшаві за житло доведеться заплатити 160-170 тис. грн в еквіваленті, а у Кракові, що нагадує український Львів, - 152-160 тис. грн за квадратний метр. Звісно, що в країні можна знайти й дешевші квартири. Як от у Лодзі, де за квартиру потрібно викласти у еквіваленті 71-76 тисяч гривень за квадратний метр. Це забагато, як для України.
Середня вартість житла в нашій країні набагато нижча та складає 35-40 тисяч гривень за квадратний метр. У Києві – найбезпечнішому та економічно розвиненому місті країни можна придбати житло за 50 тисяч гривень за квадратний метр. А за 160-170 тис. грн, а саме стільки коштує житло в польській столиці – Варшаві, можна розраховувати на квартиру в елітній новобудові в центральній частині міста з хорошим ремонтом. Львів наздоганяє столицю за вартістю квартир – тут житло коштує 48 тисяч гривень, в Ужгороді та Дніпрі - по 46 тисяч гривень, а в Одесі – 37 тисяч гривень за квадратний метр.
Менший ринок
Польський ринок нерухомості розвивається не тільки за рахунок місцевих покупців, які можуть оформити іпотеку під 2% річних у злотих на 10 років та з початковим внеском 10%, але й інвесторів. Людей із грошима, які часто купують квартири по мінімальній ціні на початку будівництва, а згодом продають готове житло. Так вони можуть заробити 20-30% на різниці. Або здавати квартири в оренду – кількість бажаючих винаймати житло в польських містах суттєво збільшилась після повномасштабного російського вторгнення в Україну.
У довоєнні роки в Україні теж було багато бажаючих вкласти гроші в ринок нерухомості – в різних новобудовах таких квартир нараховувалось від 30% до 50%. Однак після масового бомбардування українських міст, яке розпочалось 24 лютого 2022-го, ця категорія покупців вже не поспішає до відділів продажу. І це логічно. Бо, по-перше, нових проєктів зараз обмаль через обвал продажів і вибору фактично немає. А, по-друге, ніхто не може гарантувати, що завтра у квартиру «не прилетить» частина дрону або ракети. Тож поодинокі інвестори є, однак вони частіше за все вкладають кошти в квартири у новобудови Львова чи Ужгорода. Усі добре пам’ятають, як важко було орендувати житло навесні минулого року, тож деякі хочуть придбати власне житло у безпечних регіонах, недалеко від кордону із країнами ЄС.
Суттєві зміни на ринку житла можуть відбутись лише тоді, коли в Україні завершиться війна. І єдиної точки зору, як розвиватимуться події та чи отримає наша країна мільярдні компенсації – немає. Однак вже зараз зрозуміло, що в Україні формується відкладений попит на квартири, а пропозицій на ринку первинної нерухомості перші декілька років не буде. Бо для будівництва нового ЖК потрібно щонайменше три роки, враховуючи розробку проєкту та отримання усіх необхідних рішень. Тож ціни на житло в нових будинках дійсно можуть суттєво зрости, однак навряд чи доженуть рівень польських.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6499
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5581
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3616
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3081
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2972