Реформа ДПП як шанс залучити приватний капітал до відбудови
Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроект №7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови
Тепер і в моєму депутатському портфелі є законопроєкт, робота над яким тривала понад 3 роки (!). Сьогодні парламент ухвалив у другому читанні реформу державно-приватного партнерства (законопроєкт N7508), яка відкриває нову сторінку для післявоєнної відбудови.
Законопроєкт готувався так довго, бо мали пройти всі погодження з офіційним Брюсселем, адже почали процес гармонізації законодавства з європейським – і процес цей виявився довгим і складним. Понад 250 сторінок тексту та зміни до понад 20 законів в Україні, – тепер закон повністю відповідає європейським директивам про концесії та, відповідно, буде зрозумілим і європейському бізнесу.
Формально інструмент державно-приватного партнерства в Україні існував уже багато років. Але по факту – він майже не працював. На початок 2025 року маємо 200 укладених договорів ДПП. З них реально реалізується лише 22. Ще 11 – призупинені через війну. А решта – 167 проєктів просто не рухаються взагалі. Це говорить саме за себе: стара модель була громіздка, складна, і просто не давала результату. Тому ми вирішили її повністю перезавантажити: прибрати зайві погодження, скоротити строки, зробити процес прозорим і зрозумілим для бізнесу. І головне – надати можливість запускати ДПП навіть у тих сферах, які раніше були закритими – зокрема в оборонці.
Ключові зміни
Отже, про що саме ця реформа, декілька ключових змін.
Вперше в історії України проєкти ДПП стануть можливими у сфері оборони. І це, на мою думку, одна з ключових "фішок" реформи. А отже, це нові можливості для залучення коштів у таку колись закриту, а сьогодні ключову для України галузь економіки.
Ми розраховуємо на створення спільних виробництв, особливо там, де держпідприємства мають вільні площі та ресурси. Очікуємо також інвестицій у розробку нових видів озброєння, де інвестори зможуть у майбутньому отримати частку з прибутку або контракти. Це дозволить ефективніше використовувати потенціал державного ОПК, залучити іноземних партнерів і швидше нарощувати наші оборонні спроможності.
З'явиться механізм малих проєктів ДПП вартістю до $5 млн. У них буде спрощена процедура подачі документації. Такі проєкти потрібні, в першу чергу, для відбудови соціальної інфраструктури: шкіл, лікарень, вокзалів – швидко та без бюрократії.
Понад 200 шкіл зруйновано вщент, ще понад 1600 пошкоджено. Майже 2 тисячі медичних установ постраждали, а 297 лікарень – знищено повністю. 43 вокзали – зруйновано або втрачено. І це офіційна статистика, яка, на жаль, змінюється щодня в гірший бік. Залучення бізнесу і надання таких об'єктів соціальної сфери не тільки для побудови, а в управління бізнесу, пришвидшить відновлення інфраструктури та підвищить якість послуг у соціальній сфері.
Скорочуємо час на підготовку великих проєктів ДПП щонайменше вдвічі, в тому числі за рахунок того, що вводимо постійно діючі конкурсні комісії для відбору проєктів ДПП. А також прибираємо низку інших бюрократичних обмежень.
Імплементуємо європейську Директиву 2014/23/EU про надання концесій.Завдяки чому європейським компаніям також буде простіше взяти участь у конкурсі, бо ми будемо говорити "однією мовою". А отже, очікуємо, що великі інфраструктури та концесійні проєкти стануть ще більш цікавими для європейського бізнесу.Об'єкти водопостачання, енергетика, ЖКГ, логістика, залізнична інфраструктура та енергетика – у будь-якій галузі в Україні після війни буде потреба у великих інфраструктурних проєктах, які можуть бути реалізовані на партнерських з державою засадах.
***
Якщо стисло, головна ідея нашої реформи: менше бюрократії – більше участі бізнесу. Це інструмент залучення приватного капіталу у відновлення, що потребує колосальних ресурсів. Збитки від війни наразі оцінюються у понад 524 млрд доларів. Тому що, будемо відвертими, лише зусиллями держави на відбудову підуть десятиліття. А бізнес, в партнерстві з державою, зможе надати цьому процесу новий імпульс.
У сучасному світі ДПП – це інструмент швидкого розвитку, який широко застосовується у світі. Саме завдяки цьому механізму Туреччина змогла побудувати понад 20 сучасних лікарень, включно з "містами здоров'я" в Анкарі, Стамбулі, Ізмірі. Ці клініки обслуговують мільйони пацієнтів і стали фундаментом розвитку медичного туризму: кожен третій турист у Туреччині сьогодні приїжджає за медичними послугами. Візьмемо приклад Казахстану, який через ДПП збудував 60% нових лікарень за останні п'ять років. Або Польщу, яка через ДПП розвинула високошвидкісну залізницю. Україна не повинна втрачати цей шанс.
Законопроєкт 7508 – це закон про економічну ефективність, про довіру до бізнесу і про новий підхід до відновлення країни. Саме такі інструменти дозволять нам відбудувати країну не за 100 років, а в найближче десятиліття. І приватний капітал в цьому процесі наш союзник.
Обіймаю всю велику команду експертів і урядовців, хто стояв у витоків реформи: Дмитро Турчак, Тарас Бойчук, Ніко Гачечиладзе, Ірина Новікова, Надія Бігун. Дякую за підтримку Прем'єру Денис Шмигаль та Першій віцепрем'єрці Юлії Свириденко. А також висловлюю свою подяку всім 256 колегам народним депутатам, які підтримали законопроєкт. А особливо Ігорю Марчуку, Дмитру Наталусі, Сергію Власенку за підтримку і протягом 3,5 років роботи над законопроєктом, і в переговорах з офіційним Брюсселем, і цього тижня – у складних домовленостях з фракціями у Верховній Раді.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 96
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 87
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6523
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5915
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3967
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3252
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 3151