Світ обирає силу або чому питання ОПК потрапили у фокус цьогорічного Давосу
Інтелектуальна еліта світу нарешті усвідомила, що регіональні та глобальні війни є головною загрозою для нашої планети у найближчі роки
Давос цього року став справжнім форумом воєнного часу. Інтелектуальна еліта світу нарешті усвідомила, що регіональні та глобальні війни є головною загрозою для нашої планети у найближчі роки. Саме цей фактор визначили понад 900 інтелектуалів з усього світу в цьогорічному звіті, який оприлюднив оргкомітет Давоської конференції напередодні саміту.Якщо минулого року державні збройні конфлікти посідали лише 8 місце серед світових ризиків, цього року вони піднялися на перше.
Другим ризиком експерти Давосу бачать екстремальні погодні явища, далі йдуть геоекономічні конфронтації та різні захисні торговельні політики (санкції, тарифи, інвестиційний контроль).
І тільки далі йдуть дезінформація та фейкові новини, в т.ч. викликані стрімким розвитком штучного інтелекту, та поляризація суспільства. Усвідомлення ризику воєн (і мова не лише про вторгнення рашки в Україну) на фоні непередбачуваності США та невизначеності, що буде з глобальною архітектурою безпеки – ставить велику кількість питань перед світовою політичною і бізнесовою елітою. Під час форуму це було відчутно.
Зміни у відносинах з США
Питанням, яке справді турбує наших європейських партнерів сьогодні, є невизначеність подальших відносин між ЄС та США. Нова адміністрація Білого Дому ще тільки розпочинає роботу, втім від Дональда Трампа, як і від членів його команди, вже прозвучали низка закидів в бік ЄС.
Так і під час Давоського форуму, однією з найбільш обговорюваних стала перепалка між новим радником президента США з питань зовнішньої політики Річардом Гренеллом і генсеком НАТО Марком Рютте під час Українського сніданку.
Річард Гренелл був максимально жорсткий у своєму виступі. Він заявив, що Європа недостатньо витрачає на свою безпеку, тож не може вказувати іншим, що вони повинні робити і скільки витрачати. Він навіть "вставив шпильку" генсеку НАТО Марку Рютте, навівши як приклад його рідні Нідерланди, де Рютте був прем'єром 14 років.
Цікаво, що сам Рютте у відповідь підтримав тезу радника Президента. Він наголосив, що Європа дійсно має витрачати більше, навіть більше, ніж 2% ВВП. А також, що зрезонувало особисто мені, генсек НАТО зробив наголос на потребі інвестувати в оборонну промисловість та активніше її масштабувати. Зокрема, він зазначив, що росія зараз за 3 місяці виробляє таку ж кількість снарядів, як всі країни НАТО разом взяті за рік.
То ж безпека стала фактором, який все більше турбує Євросоюз. А отже Європа, хоча і повільно, але планує зміни в безпековій політиці та нові інвестиції в ОПК. Це може стати гарним вікном можливостей для України та наших виробників озброєння.
Український ОПК як новий тренд
Впродовж 2024 року міжнародні партнери інвестували в розвиток українського оборонно-промислового комплексу понад $1,5 млрд в рамках ініціативи "Зброярі", як повідомляє міністр стратегічних галузей промисловості Герман Сметанін. Ця програма була запущена ще Олександром Камишіним, який зараз є радником президента зі стратегічних питань.
Міністерство дійсно провело величезну роботу, щоб переконати іноземних партнерів закуповувати зброю для українських захисників не деінде, а в Україні. І мало серйозні аргументи: виробляти зброю в Україні дешевше і швидше, а тому формат інвестицій в український ОПК стає все більш популярним. До ініціативи з виготовлення озброєння на українських потужностях, яке зараз йде для потреб фронту, приєдналися 9 країн: Данія, Канада, Нідерланди, Литва, Великобританія, Швеція, Норвегія, Ісландія, США та ЄС.
Національна оборонна промисловість країн ЄС вже давно орієнтована на міжнародну арену з меншою кількістю конфліктів, намагається не відставати від українського попиту. А також враховувати майбутні безпекові ризики та потреби, зважаючи на агресивну політику росії.
Про необхідність воєнних інновацій, нарощування виробництва зброї на кожній другій зустрічі і заході, де мені довелось побувати. Не виключенням став і наш рідний, Український дім в Давосі. Тут був цілий ряд панельних дискусій, присвячених перспективам розвитку українського оборонно-промислового комплексу. Та можливої ролі у цьому інвестицій наших міжнародних партнерів.
Українська урядова делегація від ОПК була представлена також на високому рівні і активно працювала в Давосі кілька днів – на публічних заходах і закритих двосторонніх зустрічах.Я рада, що питання, яке підіймалось українцями вже кілька років, нарешті стало очевидним і важливим для політиків по обидва боки Атлантики.
Лише сильні армії та потужне оборонне виробництво в наш час можуть зупинити агресора. І добре, що Україну розглядають як майданчик та можливу базу для створення арсеналу для вільного світу.Ми, своєю чергою, маємо так само робити все, щоб допомогти нашому ОПК масштабуватись: зменшення бюрократії, зменшення фінансового тягаря (в т.ч. відміна дублюючих штрафів за однакове порушення), надання пільгових кредитів, а також доступ до іноземних ринків, де наші можуть заробляти, щоб інвестувати в інновації і масштабування виробництва тут, в Україні.
Залучення інвестицій в ОПК та розвиток внутрішнього виробництва зброї має бути пріоритетом і виражатись в реальних діях нашого уряду та парламенту. Ну і насамкінець ще одна цитата з Давосу, яка мені дуже зайшла, і має стати новим слоганом для України: "Якщо під час обіду ти не знаходиш себе за столом – значить ти в меню". Уникнути цієї участі нам допоможе тільки сильні ЗСУ та сильний український ОПК.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6501
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5615
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3658
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3106
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2986