Газова нераціональність: чому Україна імпортує паливо, а власне марнується?
Минулого року країна використала 30 млрд м3 газу, з них майже половину купили за кордоном і заплатили 3 млрд дол. Хоча імпорт цілком можна замістити власними ресурсами.
З початком опалювального сезону маємо традиційне «газове загострення». Ще у вересні НАК Нафтогаз підвищив ціну у півтора рази. А Мінекономіки спрогнозувало подальше підвищення цін на газ для населення – на 19% в 2021 році, на 24% і 6% – в наступні два роки.
При тому, що споживачі, комунальники та постачальники не змогли розрахуватися ще за минулий сезон – всі разом заборгували «Нафтогазу» 100 мільярдів гривень. Державна компанія тепер погрожує зупинити постачання газу тим комунальним службам, які з нею не розрахуються. У чорному списку орієнтовно 50 міст. Хоча такої ситуації взагалі не повинно бути, адже Україна цілком може обходитися власними ресурсами, і ціна на таке тепло була б значно нижчою.
Не цінуємо те, що маємо
По-перше, ми занадто багато споживаємо ресурсів. Енергоємність ВВП України – втричі вища, ніж у Німеччині чи Франції, і в середньому у 2 рази більша, ніж в інших країнах ЄС. Значна частина енергоресурсів витрачається дарма через старе обладнання та неефективне житлово-комунальне господарство: дві третини теплових мереж зовсім зношені.
По-друге, в Україні дуже повільно відбувається заміщення імпортного палива. Скажімо, тільки потенціалу біоенергетики достатньо, щоб замінити весь імпорт газу та вугілля і ще він буде не вичерпаний. За оцінками Біоенергетичної асоціації України наш біоенергетичний потенціал еквівалентний 25,4 млрд куб м природного газу на рік. Хоча зараз сектор заміщає лише 4 млрд куб м газу.
Наприклад, маємо багато лісосічних та сільськогосподарських відходів, які часто даремно спалюються прямо на місцях. За даними Держенергоефективності, 40 % аграрних відходів (34 млн тонн соломи, бадилля кукурудзи, соняшника) дозволяють замістити до 10 млрд кубометров газу в рік. Втім, аграрні компанії швидко переорієнтовуються і починають використовувати пожнивні рештки для опалення. А от з деревиною ситуація поки зовсім абсурдна.
Ще й досі в лісах часто цілими днями палають велетенські багаття – саме так очищають від відходів деревини території, де рубали ліс. Це так званий вогневий спосіб, передбачений державними санітарними нормами та правилами. Неліквідна деревина становить від 3 до 10% загальної маси деревини на лісосіці. Але найчастіше її навіть не спалюють, а просто залишають (на збір не вистачає грошей). І потім, до речі, ця суха деревина стає причиною лісових пожеж. А мала б зігрівати оселі українців.
На сьогодні немає ринкового механізму, щоб продавати/купувати ці залишки. Ціни на сировину дуже нестабільні й можуть різнитися в різних областях у кілька разів, якість часто низька, виникають перебої з постачанням. Створення твердопаливної біржі вирішило б багато проблем і дало серйозний поштовх розвитку біоенергетики. Біржа могла б гарантувати, що покупець знайде якісне паливо, а виробник – споживача.
Наступний крок – необхідний спрощений доступ до тепломереж. Потрібно ввести прозору і просту систему підключення незалежних виробників теплової енергії до існуючої системи. Це створило б конкуренцію в теплоенергетиці і мотивувало б встановлювати котли і ТЕЦ на біомасі.
Європа переходить на…солому й хмиз
Країни ЄС постійно нарощують частку біоенергетики – до 2050 року, за більшістю прогнозів, вона перевищуватиме половину внеску всіх ВДЕ. Частка виробництва енергії з біомаси в загальному виробництві «зеленої» енергії в країнах ЄС коливається від 15% (Мальта) до приблизно 90% (Чехія, Угорщина, Латвія) і навіть 100% (Естонія). В середньому цей показник для ЄС становить 64%. Для порівняння, на кінець 2019 року потужність об'єктів відновлюваної електроенергетики в Україні становила майже 7000 мегават, з яких 5000 мегават – сонячні електростанції і лише 200 мегават – біоенергетичні установки, тобто лише 3% від усієї «зеленої» генерації. Хоча якраз потужна біоенергетика могла б збалансувати нестабільні у виробництві сонячну та вітрову енергетику.
Особливо цікавим для нас є досвід Литви, яка швидко перевела централізоване теплопостачання на біомасу: з 10% у 2004 році до 80% запланованих на 2020 рік. А в 2050 році мають бути всі 100% .
Литва зробила три основні речі, які, на жаль, досі не зроблені у нас.
По-перше, у 2008-2014 роках держава створила додаткові економічні стимули для інвестицій в установки генерації теплової енергії з біомаси. Це стимулювало компанії вкладати кошти саме в установки на біомасі та скорочувати інвестування в менш прибуткові на викопному паливі.
По-друге, компаніям-постачальникам сировини, яких спочатку було мало, створили умови, аби вони легко виходили на ринок. І забезпечили прозорий механізм купівлі-продажу біопалива – так в 2012 році відкрили біржу Baltpool. Вже у 2017 році через неї продавалося 95% сировини. Ринок став прозорішим і значно ефективнішим – за три роки вартість біомаси вирівнялася по регіонах і загалом знизилася на 40%.
На аукціон виходять зі своєю сировиною як державні лісгоспи, так і приватні підприємці, які беруть ділянки лісу в розробку. Також деревину і відходи з неї продають деревообробні комбінати.
На біопаливній біржі застосовується система управління ризиками і відстежується відповідність якості біомаси запровадженим технічним умовам. Це мінімізує частку сировини неналежної якості та відсоток контрактів, що оспорюються.
По-третє, Литва демонополізувала виробництво теплової енергії в системах централізованого теплопостачання і запровадила прозору й просту систему підключення різних виробників тепла до мереж. Через систему аукціонів виробники теплової енергії отримали гарантований продаж тепла в систему. Ринок відразу почав розвиватися, виникла конкуренція, а тарифи для споживачів знизилися.
Якщо ми бачимо ефективні приклади в інших країнах, чому ми не запроваджуємо такий досвід у себе? Тим більше, що є компанії, які готові інвестувати в це кошти. А споживачі тепла швидко відчули б суттєву різницю в якості послуг і ціні на них.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3451
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 100
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 94
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11339
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7042
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
6007
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5423
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 4041