Відшкодування матеріальної шкоди завданою судовою владою
Позовна заява про відшкодування завданою суддею матеріальної шкоди не підлягає розгляду у порядку цивільного судочинства, а належним відповідачем є Держава.
10 січня 2018 року Верховний Суд у складіколегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в контекстісправи № 454/1642/16-ц (провадження№ 61-1091св17, ЄДРСРУ № 71498435) при досліджені питання щодо відшкодуваннямзавданої суддею матеріальної шкоди фактично підтвердив раніше сформовануправову позицію висловлену Верховним судом України.
Такий висновок суду відповідає положеннямст. ст. 56, 126, 129 Конституції України, а також роз'ясненням, наданим судом уп. 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 13 червня 2007 року № 8«Про незалежність судової влади», у постанові Пленуму Верховного Суду Українивід 12 червня 2009 року № 6 «Про деякі питання, що виникають у судовій практиціпри прийнятті до провадження адміністративних судів та розгляді нимиадміністративних позовів до судів і суддів».
Зазначене також відповідає вимогам ст. ст.6, 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.
Відповідно до ст. 125 Конституції України(в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) в Україні діютьмісцеві, апеляційні, вищі спеціалізовані та Верховний Суд України.
Особи мають право оскаржити судове рішеннядо судів вищої інстанції в порядку та з підстав, визначених у процесуальномузаконодавстві.
Отже, чинне законодавство дає можливістьособі повною мірою реалізувати своє право на оскарження судового рішення.
Законність процесуальних актів і дій(бездіяльності) суддів, вчинених при розгляді конкретної справи, не можеперевірятися за межами передбаченого законом процесуального контролю.
Аналогічну позицію висловлено у п. 57Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів, де зазначено, щозміст конкретних судових рішень контролюється, насамперед, за допомогоюпроцедур апеляції або перегляду рішень у національних судах та за допомогоюправа на звернення до Європейського суду з прав людини.
У Висновку № 3 (2002) Консультативної радиєвропейських суддів зазначено, що судові помилки щодо юрисдикції чи процедурисудового розгляду, у визначенні чи застосуванні закону, здійсненні оцінкисвідчень повинні вирішуватися за допомогою апеляції; інші суддівські порушення,які неможливо виправити в такий спосіб (наприклад надмірне затримання вирішеннясправи), повинні вирішуватися щонайбільше поданням позову незадоволеної сторонипроти держави.
ВИСНОВОК: За таких обставин, сліддійти висновку, що належним відповідачем у таких спорах може бути лише держава,а не суди (судді), які діють від імені держави та виконують покладені на нихдержавою функції правосуддя.
Зазначена правова позиція висловлена впостанові Верховного Суду України від 1 березня 2017 року № 6-3139цс16.
Більше того, згідно з п. 5.1. Європейськоїхартії про закон «Про статус суддів»
прийнятої Радою Європи 10 липня 1998 р. у випадку невиконання суддею одного із своїх обов'язків, чітковизначених законом, він може підлягати санкції лише на підставі рішення запропозицією, рекомендацією або згодою комітету або органу, принаймні половинаскладу якого обрані судді.
В свою чергу п. 5.2 Хартії вказує, що відшкодування збитків зашкоду, заподіяної неправомірно в результаті рішення або поведінки судді привиконанні ним його посадових обов’язків, гарантуєтьсядержавою.
Між тим, в Законі може бути передбачено право держави вимагати від судді всудовому порядку відшкодування таких витрат, але не більше встановленихрозмірів, у випадку грубого порушення правил, які регулюють виконаннясуддівських обов’язків.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак вчора о 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова вчора о 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова вчора о 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска вчора о 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар вчора о 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш вчора о 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко вчора о 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора вчора о 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 707
- Угода з прокурором про визнання винуватості: жодних гарантій без рішення суду 195
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 95
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6501
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 5615
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 3658
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3106
-
Укрзалізниця закупить вагони нового покоління: основні характеристики
Бізнес 2986