Корупція на експорт: як нові закони ставлять бізнес під удар
Про Закон №4111-IX як дзеркало: відображення амбіцій і тривог - захист чи загроза для бізнесу?
В чергове гортаючи сторінки Кримінального кодексу, я відчуваю, як у горлі застрягає гіркий присмак. Закон №4111-IX, що набрав чинності наприкінці минулого року, мав би стати символом нашого поступу до європейських стандартів, до чистоти у ділових операціях. Але замість цього він нагадує мені стару казку про вовка в овечій шкурі: обіцяє захист, а натомість оголює зуби.
Зміни до Кримінального та Кримінального процесуального кодексів, що стосуються відповідальності юридичних осіб за підкуп посадових осіб іноземних держав, здаються мені не лише кроком до виконання міжнародних зобов’язань, а й потенційною пасткою для бізнесу. І я, як адвокат із стажем, не можу мовчати про це.
Чи справді закон забезпечує прозорість?
Нагадаю, усе почалося з благородної мети. Україна ратифікувала Конвенцію ОЕСР про боротьбу з підкупом іноземних посадових осіб у міжнародних ділових операціях – документ, який називають золотим стандартом антикорупційної боротьби. І я розумію, чому: у світі, де кожен контракт може стати приводом для підозр, потрібні чіткі правила гри. Закон №4111-IX мав би втілити ці правила, встановивши автономну відповідальність юридичних осіб за корупційні діяння.
Але коли я вчитуюся в текст, бачу не лише прагнення до прозорості, а й тінь, що падає на весь бізнес-сектор. Стаття 96-3 Кримінального кодексу тепер говорить, що юридична особа може бути притягнута до заходів кримінально-правового характеру, навіть якщо фізичну особу, яка вчинила злочин, не покарано. Достатньо лише фактів, які вказують на суспільно небезпечне діяння, скоєне від імені компанії чи в її інтересах.
Хто винен, коли винних немає?
Частина 2 статті 96-3 КК розписує підстави для відповідальності юридичних осіб. Якщо уповноважена особа, засновник чи бенефіціар вчинили щось заборонене – наприклад, запропонували хабар іноземному чиновнику, – компанія автоматично потрапляє під удар. Навіть якщо вона не знала про ці дії. Навіть якщо її внутрішні політики забороняють таке.
Або ще гірше: якщо уповноважена особа не проконтролювала підлеглих, і хтось із них "підставив" фірму, – результат той самий. Штраф, конфіскація, а в найгіршому випадку – ліквідація.
Я уявляю собі директора середньої компанії, який роками будував бізнес, вкладаючи в нього не лише гроші, а й душу. І ось одного дня його менеджер із продажів, прагнучи укласти вигідний контракт за кордоном, "домовляється" з іноземним чиновником. Директор про це не знав, не санкціонував, не отримував вигоди. Але закон не питає його думки. Компанія стає "співучасником", а він – заручником чужої помилки. Чи справедливо це? Мені здається, що ні.
Презумпція невинуватості: забутий принцип
Стаття 62 Конституції України чітко каже: особа вважається невинуватою, доки її вину не доведено в законному порядку. Але як це працює, коли йдеться про юридичну особу? Закон №4111-IX дозволяє карати компанію без доведення вини конкретної людини. Виходить, що презумпція невинуватості тут просто розчиняється, як цукор у холодній воді.
Я часто думаю про те, що закон – це не лише набір норм, а й відображення нашого ставлення до справедливості. Якщо ми караємо компанію, не встановивши, хто саме вчинив злочин, ми визнаємо, що винуватість – це щось абстрактне, розмазане по всіх, хто має до неї стосунок.
Покарання без меж: що загрожує бізнесу?
Стаття 96-6 КК передбачає для юридичних осіб цілий арсенал заходів: від штрафів до ліквідації. Є й тимчасові обмеження, прописані у статтях 96-10 та 96-10-1: заборона на певні види діяльності чи втрата права на державні пільги.
Уявіть собі IT-компанію, яка розробляє софт для європейських клієнтів. Один із її працівників, прагнучи швидкого результату, "мотивує" іноземного партнера. Правоохоронці дізнаються, відкривають провадження, і ось уже фірма втрачає можливість працювати на ринку, її активи заморожені, а репутація – у руїнах. Чи співмірне це покарання?
Тінь тиску: як закон може стати зброєю
Найбільше мене турбує невизначеність. Закон пише про "факти", "обставини", "діяння", але не дає чітких критеріїв, за якими ці поняття оцінюватимуться. У руках недобросовісного слідчого це – як відкритий чек: пиши, що хочеш, і вимагай, що завгодно.
Бізнес в Україні і без того живе, як на вулкані: податки, перевірки, нестабільність. А тепер до цього додається ще й ризик кримінальної відповідальності за дії, які ти не контролюєш.
Шлях до балансу: що можна змінити?
Я не з тих, хто лише критикує, не пропонуючи рішень. Корупція – це рак, який роз’їдає наші шанси на гідне майбутнє. І відповідальність юридичних осіб потрібна, щоб змусити компанії серйозніше ставитися до внутрішнього контролю. Але вона має бути розумною.
По-перше, треба повернути зв’язок між відповідальністю компанії та виною конкретної особи. По-друге, варто чітко прописати, які саме дії підпадають під "незабезпечення контролю". По-третє, потрібні гарантії захисту від зловживань.
Якщо ми дійсно хочемо, щоб Україна стала частиною цивілізованого світу, ми маємо навчитися боротися з корупцією так, щоб не знищувати тих, кого прагнемо захистити. Як на мене, Закон №4111-IX – це крок уперед, але зроблений наосліп. І ми ще зможемо знайти баланс між боротьбою зі злом і збереженням справедливості.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3448
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 99
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 93
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
11102
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 7008
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5978
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5342
-
Маніпулятори поруч: провина, сором, знецінення — чому ми роками терпимо токсичних людей
Життя 3991