Як Blockchain трансформує сферу інтелектуальної власності та формує ринок цифрових активів
Цифровим «гравцям» приготуватися: штучний інтелект дуже швидко інтегрується практично у кожну сферу життя. Сфера інтелектуальної власності – не виняток і вже сьогодні стикається з новими викликами.
Сьогодні одним із хайпових явищ у цифровому контент-світі є NFT! Так, наприклад, обсяг торгів цифровими NFT-активами наприкінці літа досяг рекордної позначки в 3 млрд. доларів. Практично вся увага криптоспільноти прикута до подій, що тою чи іншою мірою пов’язані з цим класом активів. Найцікавіше те, що цей новий тип активів породжує велику кількість викликів і запитань щодо інтелектуальної власності. Ключовою ж історією є проникнення технології блокчейн, на якій функціонують NFT, як і будь-які інші криптографічні активи, у сферу інтелектуальної власності. Адже саме ця технологія значною мірою вже сьогодні впливає на її подальший розвиток.
Навіть більше, Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), як центральна організація у сфері інтелектуальної власності, декларує, що саме технологія блокчейн є тією сферою, яка в майбутньому може трансформувати сферу ІВ. Насправді вже сьогодні ми можемо говорити про значні зміни, які відбуваються завдяки взаємодії цих двох сфер. Давайте розглянемо приклади застосування блокчейну у сфері інтелектуальної власності та їхній зв’язок. Але, спочатку давайте згадаємо, що таке блокчейн!
Блокчейн — це децентралізована мережа, яка функціонує за принципом послідовного ланцюга блоків, які містять інформацію щодо операцій із токенами. Записи в блокчейні не підлягають змінам та є загальнопублічними, тому це дає змогу уникнути маніпуляцій із даними та забезпечити їхню безпеку.
Ця особливість технології — можливість створення надійного й незмінного ланцюга інформації з часовими мітками — робить її дійсно важливою й необхідною для багатьох галузей та сфер. Уже зараз вона знаходить своє активне застосування у фінансово-технологічній сфері, галузі охорони здоров’я та фармацевтиці, автомобілебудуванні, нерухомості та продажі предметів розкоші, логістиці та поставках споживчих товарів. І це далеко не все, адже щодня з’являються нові приклади її застосування.
Однак, повернімося до інтелектуальної власності. Блокчейн та подібні йому технології становлять інтерес для багатьох секторів економіки, у яких активно використовується ІВ, оскільки вони дають нові перспективні можливості для реєстрації, охорони та захисту прав ІВ і, навіть, більше — використання у якості доказової бази, наприклад, під час судових розглядів. Насправді напрямів використання технології блокчейну для управління інтелектуальною власністю досить багато, але ми розберемо ті, які сьогодні є актуальними для сучасного стану системи ІВ.
Першим таким напрямом є смарт-контракти на основі блокчейну для ІВ. Що таке смарт-контракт? Це цифрова форма звичайного договору, з тією відмінністю, що в смарт-контракті всі умови записуються цифровою мовою, програма відстежує виконання умов автоматично між двома сторонами, що дає змогу виключити з процесу посередників. Погодьтеся, такий формат надзвичайно зручний і дозволяє зекономити значну кількість часу! Тому це могло б пришвидшити та спростити процеси, до прикладу, пов’язані з укладанням угод на отримання чи придбання патенту, укладанню ліцензійних договорів.
Наступним напрямом є визначення авторства або доказу права власності. У час інтернету та соціальних мереж довести своє авторство стало чи не найскладнішим завданням. Сьогодні будь-хто може зберегти вашу картинку, завантажити пісню або відео, скопіювати текст і використовувати їх за власним бажанням… не так просто довести, що саме ви є автором того чи іншого контенту. Відтак існує потреба в системі, яка б могла забезпечити підтвердження права власності на інтелектуальні активи та їхню безпеку. У якості такої платформи для перевірки автентичності прав на твори ІВ може бути використана технологія блокчейн.
Створення ринку інтелектуальної власності. Що мається на увазі? Блокчейн — це новий безпечний, відкритий та необмежений у часі спосіб обміну інформацією, який відбувається з дотриманням необхідних правил. Тому це потенційно оптимальна платформа, де винахідники та креатори могли б розміщувати інформацію про свої винаходи або цифрові твори, а також знаходити потенційних інвесторів або покупців, формуючи тим самим своєрідний ринок ІВ.
Блокчейн для уніфікації патентування та системи ІВ. Насправді цей напрям розрахований на дуже далеку перспективу, але про його «зародження» варто говорити вже сьогодні. Досить багато урядів та патентних відомств поступово просуваються в напрямку до прийняття законодавчих актів, аби впроваджувати блокчейн у якості доказової бази. з огляду на децентралізований характер технології, її незмінність та безпеку, вона має потенціал стати технологією глобального захисту будь-яких цифрових активів. Тобто в майбутньому для різних країн стане можливим привести патентну систему до єдиної оптимальної форми. Це могло б значно пришвидшити інноваційний процес, підвищити рівень ефективного управління ІВ та сприяти поширенню інформації серед усіх учасників.
Ще одним ринком, зародження якого ми сьогодні можемо спостерігати, є ринок віртуальних світів та метавсесвітів, на основі нього вже зараз формується нова віртуальна економіка. Найбільші технологічні гіганти, такі як Microsoft, Facebook, Epic Games та інші, розробляють масштабні віртуальні екосистеми, у яких люди будуть взаємодіяти та комунікувати між собою за допомогою цифрових аватарів. Блокчейн, у цьому випадку, це фундаментальна технологія, яка здатна забезпечити економічну основу взаємодії цифрових активів та об’єктів у метавсесвітах із погляду інтелектуальної власності.
Що в підсумку? Технологія блокчейну для сфери інтелектуальної власності все ще залишається новою й до її масового застосування пройде ще досить багато часу, дискусій, раундів обговорень, прийняття відповідних нормативних документів на національних та міжнародних рівнях. Проте вже зараз точно можна сказати, що потенціал її використання колосальний і в майбутньому це матиме вплив на раціоналізацію та поліпшення рівня управління інтелектуальною власністю, що в сукупності значно підвищить ефективність усієї системи.
Сьогодні нематеріальні активи відіграють важливу роль майже в кожній сфері життя. Для окремо взятої людини, для компанії або навіть цілої країни в майбутньому постане питання оптимізації таких своїх цінностей, їхнього зберігання та безпечного використання. У цьому контексті в технології блокчейн є всі шанси стати тою системою, яка зможе автоматизовано забезпечувати весь «життєвий» цикл об’єктів ІВ: підтвердження моменту створення чи авторства, захист від порушень, проведення транзакцій, щодо їхнього переміщення та оперування ними в мережі.
Серед багатьох країн та організацій і досі тривають дискусії щодо глобальних стандартів, протоколів та змін законодавства для широкого використання технологій блокчейну на законному рівні. Чим швидше Національні патентні відомства зможуть адаптувати цю технологію у свою діяльність, тим кращим та кориснішим це виявиться для забезпечення дотримання прав інтелектуальної власності та врегулювання спорів щодо порушення таких прав. Тому сьогодні нам важливо брати активну участь у міжнародному дослідженні та обговоренні можливостей, які дає ця технологія.
Україна вже продемонструвала свою здатність бути першою в цифровому світі, як це сталося із цифровими паспортами. Тепер же ми маємо можливість довести, що технологія блокчейну може стати частиною законодавства і практичного застосування в галузі інтелектуальної власності. Ми можемо створити нову парадигму, що ґрунтується на використанні блокчейну на державному рівні, яка буде розвивати нові економічні можливості і стратегічні ринкові перспективи.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3426
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8924
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7838
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7322
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6673
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5804