Розмір має значення
Розмір підприємства впливає на обов'язок оприлюднення фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком
Починаючи з 2018 року Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначив, що окремі підприємства зобов’язані оприлюднювати на своїй веб-сторінці річну фінансову звітність, яка має бути перевірена аудитором і результат такого аудиту публікується разом з фінансовою звітністю.
До 30 квітня року, що настає за звітним роком цей обов’язок настає для таких підприємств:
- публічні акціонерні товариства;
- великі підприємства, які є емітентами цінних паперів;
- підприємства - емітенти цінних паперів, цінні папери яких допущені до торгів на фондових біржах або щодо цінних паперів яких здійснено публічну пропозицію*;
- банківські установи;
- страхові компанії;
- суб’єкти природних монополій на загальнодержавному ринку та суб’єкти господарювання, які здійснюють діяльність у видобувних галузях;
- недержавні пенсійні фонди (крім тих, що належать до мікро та малих підприємств);
- інші фінансові установи (крім тих, що належать до мікро та малих підприємств).
До 1 червня року, що настає за звітним роком, обов’язок публікації настає також для наступних підприємств:
- великі підприємства, які не є емітентами цінних паперів;
- середні підприємства.
_________________
* узагальнений та актуальний перелік таких підприємств на сьогодні відсутній, на веб-сайті Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку розміщений лише Перелік емітентів, цінні папери яких перебували у біржових списках фондових бірж з 25.09.2018р. по 31.12.2018р. (https://www.nssmc.gov.ua/dlia-uchasnykiv-rynku/inshym-uchasnykam/emitentam-tsinnykh-paperiv/#tab-8). Тобто така інформація є застарілою, проте дуже важливою для аудитора, який приймає рішення про можливість виконання обов’язкового аудиту фінансової звітності такого підприємства, а тому таку інформацію аудитору доведеться самостійно аналізувати на сайтах фондових бірж та/або запиту до Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку.
Для групи підприємств, які працюють на ринках цінних паперів і фінансових послуг, такі нововведення не стали чимось новим, адже і до цього вони кожен рік здійснювали аудит і оприлюднювали фінансову звітність за вимогами профільних законів та підзаконних актів.
Для середніх і великих підприємств, які не були емітентами цінних паперів, Міністерство фінансів України власним роз’ясненням в кінці 2018 року відтермінувало такі нововведення на рік.
Отже, починаючи з фінансової звітності за 2019 рік, переважна більшість великих і середніх підприємств, зобов’язані вперше оприлюднити фінансову звітність і результат її аудиту.
Для визначення розміру підприємства, найголовніше, що треба знати – це базові критерії, як саме їх розрахувати і за який час проаналізувати.
Всього таких критеріїв – три. Перший з них найпростіший – це кількість працівників, два інші критерії: активи та чистий дохід – є вартісними і визначені в законі в млн. євро. Для їх переведення в гривню необхідно застосувати офіційний курс гривні щодо євро (середній за період), розрахований на підставі курсів Національного банку України, що встановлювалися протягом відповідного року.
Середній курс євро до гривні за 2019 рік склав 28,9518 грн./Євро і знаходиться на сайті НБУ за посиланням (https://bank.gov.ua/files/Exchange_r.xls). Курс національної валюти зміцнився, то ж вартісні критерії для потрапляння до середніх і великих підприємств в гривневому показнику також знизилися.
Для відповідності певній категорії за розміром достатньо мати два критерії з трьох.
На підставі фінансової звітності за 2017 рік підприємство вперше визначило свою категорію за розміром. В подальшому підприємство може змінити поточну категорію лише якщо його показники на дату складання річної фінансової звітності, протягом двох років поспіль відповідають щонайменше двом з трьох критеріїв нової категорії.
Новоутворені підприємства під час визначення відповідності критеріям застосовують показники на дату складання першої річної фінансової звітності.
Перейдемо безпосередньо до розрахунків.
Згруповані показники для визначення розміру підприємства за 2018 та 2019 роки наведені для зручності користування в тисячах гривень і заокруглені до одного знаку після коми. Не виключаю, що в окремих випадках для більш точного визначення показника може знадобитися перерахунок без заокруглення.
Критерії для визначення розміру підприємства станом на 01.01.2020р. за критеріями Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» | |||||
Критерій* | Рік | Мікро | Мале | Середнє | Велике |
Балансова вартість активів | 2018 | до 11,3 млн.грн. | від 11,3 тис.грн. до 128,6 млн.грн. | від 128,6 млн.грн. до 579,0 млн.грн. | понад 579,0 млн.грн. |
Чистий дохід від реалізації | до 22,5 млн.грн. | від 22,5 млн.грн. до 257,1 млн.грн. | від 257,1 млн.грн. до 1285,6 млн.грн. | понад 1285,6 млн.грн. | |
Середня кількість працівників | до 10 осіб | від 10 до 50 осіб | від 50 до 250 осіб | понад 250 осіб | |
Балансова вартість активів | 2019 | до 10,1 млн.грн. | від 10,1 млн.грн. до 115,8 млн.грн. | від 115,8 млн.грн. до 579,0 млн.грн. | понад 579,0 млн.грн. |
Чистий дохід від реалізації | до 20,3 млн.грн. | від 20,3 млн.грн. до 231,7 млн.грн. | від 231,7 млн.грн. до 1158,1 млн.грн. | понад 1158,1 млн.грн. | |
Середня кількість працівників | до 10 осіб | від 10 до 50 осіб | від 50 до 250 осіб | понад 250 осіб |
На завершення декілька прикладів. Але питання переходу з категорії в категорію може мати і складні ситуації. Зокрема, неоднозначними є висновки щодо переходу у наведених прикладах 5 та 6 та потреби оприлюднення у 2020 році фінансової звітності за 2019 рік разом з аудиторським висновком у прикладах 1 та 4 (формально за нормами закону такий обов’язок виникає). Цікаво було б побачити тлумачення Міністерства фінансів України щодо таких моментів.
| 2017 рік | 2018 рік | 2019 рік | станом на 01.01.2020 рік |
Приклад 1 | Мале | Середнє | Середнє | Середнє |
Приклад 2 | Мале | Мале | Середнє | Мале |
Приклад 3 | Мале | Середнє | Мале | Мале |
Приклад 4 | Мале | Велике | Велике | Велике |
Приклад 5 | Мале | Середнє | Велике | Мале / Середнє ? |
Приклад 6 | Мале | Велике | Середнє | Мале / Середнє ? |
- Відповідальність батьків за шкоду, завдану дитиною: кейс наїзду на пішохода Артур Кір’яков вчора о 09:28
- Кібербезпека в руках людей: чому найслабша ланка – не код, а співробітник? Михайло Зборовський 02.05.2025 14:56
- "Дачна революція": Верховний Суд дозволив реєстрацію місця проживання у дачному будинку Арсен Маринушкін 02.05.2025 13:48
- Відповідальність батьків за тілесні ушкодження, завдані їхніми малолітніми дітьми Артур Кір’яков 02.05.2025 09:28
- Економіка агресора радує своїм падінням Володимир Горковенко 01.05.2025 20:07
- Пенсійна реформа 2025 року Андрій Павловський 01.05.2025 18:17
- Все про ПДВ: коротка інструкція від адвоката Сергій Пагер 01.05.2025 09:52
- Инструкция для семей: как проверить статус военного и оформить необходимые выплаты Віра Тарасенко 30.04.2025 23:25
- Схеми "золотих паспортів" у ЄС під забороною: удар по російських олігархах Володимир Горковенко 30.04.2025 23:08
- Захист прав національних спільнот – основний критерій вступу України в Європейський Союз Сергій Пєтков 30.04.2025 18:12
- Час убезпечувати тил Євген Магда 30.04.2025 15:36
- Шанс або вирок: як бути бізнесу в епоху цифрової трансформації Богдан Данилко 30.04.2025 15:16
- Звільнення багатодітних батьків від оподаткування на об’єкти житлової нерухомості Юрій Стеценко 30.04.2025 13:39
- Це не працює в B2B-маркетингу: як уникнути найпоширеніших помилок Алла Болоховська 30.04.2025 11:46
- Проєкт регулювання криптоактивів в UK Олександр Черних 30.04.2025 11:00
-
Сотні КАБів щодня, евакуації з області та весна. Як живуть прифронтові Суми і Сумщина
9867
-
Anti-age міфи: що насправді працює, а що — просто маркетинг
Життя 5896
-
Нерухомість генерала РФ Капашина передали в управління компанії українського ветерана
Бізнес 5515
-
Україна не допустить союзників Росії до відбудови. У "нейтральних" не буде пріоритету
Бізнес 4619
-
Україна та Ізраїль наново вчать світ, що мораль вимагає протистояти злу
Думка 4105