Чи отримуватимуть пенсію нинішні 40-річні українці?
В інформпросторі розгорнулася дискусія стосовно того, чи варто нинішньому поколінню 40-річних громадян України чекати на пенсію. Думаю, що ця «місія виконувана», але за певних умов
Дискусія почалася з того, що міністр фінансів Сергій Марченко у своєму інтерв’ю для агенції «Інтерфакс-України» в черговий раз наголосив на наявності проблем у системі пенсійного забезпечення, через які покоління сорокарічних українців за нинішніх обставин і якщо нічого не змінити ризикує залишитися без пенсійних виплат. На жаль, це вже тривалий час не є новиною для фахівців і акцент на цьому міністра лише підтверджує високий ступень здійснення негативних прогнозів щодо майбутніх пенсій.
Проте, тривалий час держава або заплющувала очі на наявність проблеми, або, як це було зроблено у 2011-2017 рр., впроваджувала такі заходи, які лише погіршували ситуацію. В 2011 році було проведено секвестр бюджету Пенсійного фонду України і підвищено пенсійний вік для жінок, що призвело лише до збільшення рівня безробіття серед них і, відповідно, зменшення розміру пенсій. В 2015 році парламент ухвалив зміни до законодавства, якими було впроваджено величезний дефіцит бюджету ПФУ за рахунок скорочення його власних доходів майже на 40%. В 2017 році щорічну індексацію пенсій на рівень інфляції зменшили на 50%, проте додали до формули розрахунку індексації коефіцієнт, що залежить від рівня підвищення середніх зарплат за попередній рік. Внаслідок чого третина витрат Пенсійного фонду, наразі, покривається за рахунок дотацій з державного бюджету. Безумовно, подібні рішення не могли не призвести до подальшої дестабілізації системи пенсійного забезпечення в цілому, наслідки яких ми зараз й відчуваємо.
Виправляти ситуацію доведеться вже найближчим часом, проте, нестача коштів у Пенсійному фонді не є наслідком негараздів винятково у пенсійній системі. Як і в інших царинах, жодна проблема не може бути вирішена на тому рівні, на якому вона з’явилась. Система соціального забезпечення не є винятком з цього правила. І для того, щоб «знайти» необхідні для неї кошти, потрібно сформувати комплексну стратегію дій, що базуватиметься на декількох державних стратегіях.
По-перше, це державна демографічна політика, яка має бути спрямована на зміну поточного депопуляційного тренду на відтворення та збільшення населення України. По-друге, це державна політика зайнятості, яка повинна стимулювати та мотивувати бізнес не просто створювати робочі місця, а забезпечувати підвищення продуктивності праці. По-третє, державна промислова політика, орієнтованість якої на збільшення кількості та якості вироблення продукції з високою доданою вартістю (що є гарантом забезпечення робочими місцями) – беззаперечна. По-четверте, державна фіскальна політика має стимулювати саме розвиток високотехнологічних підприємств та гарантувати зрозумілість і сталість податкової системи.
І, нарешті, державна політика щодо розвитку фінансового сектору, без якого неможливе існування накопичувального рівня системи пенсійного забезпечення. Бо саме наявність адекватного фондового ринку дозволяє мати необхідні фінансові інструменти для інвестування у ту саму високотехнологічну промисловість, що гарантуватиме примноження капіталу.
Зволікання з вирішенням завдань щодо, насамперед, законодавчого забезпечення можливостей трансформації пенсійної системи і реалізації вищезазначених державних політик може призвести до того, що ризики стануть реальністю.
Сьогоднішні сорокарічні досягнуть пенсійного віку вже за двадцять років. І два десятиріччя для вирішення питань їхнього пенсійного забезпечення – це дуже стислий термін. Час працює проти майбутніх пенсіонерів. Тому завдання влади, зробити все можливе, щоб 50 років незалежності України літні громадяни зустріли з необхідними для життя коштами, а не у злиднях.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3445
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 153
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 98
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 90
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
10859
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7754
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6960
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5961
-
L'Oréal Україна запускає другий сезон програми L'Oréal Startup Hub: як подати заявку
Новини компаній 5261