Концепція фінансово-економічної безпеки
Це сублімація комплексного бачення проблеми та шляхів їх розв’язання в особливо важливій сфері держави.
Бюро економічної безпеки відноситься до сил та засобів протидії економічним та фінансовим загрозам. Їхня функція, місце, взаємодія, інструментарій та склад залежать від завдань, які вони мають виконувати в загальній Концепції забезпечення національної безпеки у фінансово-економічній сфері.
Формувати функціонал такого органу без розуміння взаємозв’язку з іншими силами та засобами – закладання потенційного внутрішнього конфлікту.
В державі є схвалена розпорядженням КМУ (Азаровим М.) від 15 серпня 2012 р. № 569-р Концепція забезпечення національної безпеки у фінансовій сфері. Очевидно, що настав час створити нову Концепцію із абсолютно новим баченням її мети, публічно, органом державної влади, який за цей напрям відповідає - Мінфіном.
Потреба в такому документі назріла. Перш за все, в необхідності формування візії економічних та фінансових загроз з відповідним обґрунтуванням, констатацією фактів, негативних наслідків реальних та потенційних, об’єктивною проблематикою сучасної протидії.
Концепція – не панацея, не нормативний документ, її завдання - це сублімація комплексного бачення проблеми та шляхів їх розв’язання в особливо важливій сфері держави. Але з урахуванням поточного стану сучасна Концепція повинна стати іще й публічною заявкою державного органу на спільну взаємодію з реальним бізнес середовищем.
Боротьба з тіньовою економікою залежить від якісного визначення причин її існування. Певні сектори можна детінізувати за рахунок створення відповідних умов, підкріплених нормативно та інформаційно. Час залякувань реального бізнесу перевірками скінчився. У бізнесу не тільки вже «імунітет», а й зневіра, що є ще гіршим, бо впливає на відтік за кордон не лише капіталів, а й активної молоді нащадків вітчизняних бізнесменів.
Концепція має проголосити розуміння державними органами рівня та особливостей державних загроз у фінансово-економічній сфері та бачення їхнього подолання конкретними силами та засобами, щось нормативно, щось декларативно, щось потенційною діяльністю контролюючих органів (ДПС, ДМС), щось правоохоронними (навіть Нацполіції, ДБР та СБУ). Неможливо перекрити все одним органом, тим більше правоохоронного спрямування. Концепція має визначити чіткі обриси ухилення від оподаткування, те, що в подальшому нормативно планується закріпити якісно і зрозуміло у Податковому кодексі.
Якщо ж зупинитись окремо на Бюро економічної безпеки, тут існує реальний конфлікт. Законодавці створюють його на виконання політичних обіцянок, прагнуть публічно довести ліквідацію податкової міліції, але …впираються в норми права, які вже не так просто продавити, навіть більшістю в парламенті. Не може існувати центральний орган виконавчої влади (ЦОВВ) відірвано від міністра, через якого спрямовується діяльність. Не може бути створено «Бюро», коли стаття 16 закону про ЦОВВ визначає тільки служби, агентства, інспекції, комісії. Утворюються нові органи з урахуванням завдань (!) Кабінету Міністрів України, а не забаганок законодавців. А ось завдання визначаються Програмою, яка підживлюється Концепціями в різних сферах.
Закон про БЕБУ приречений на неприйняття. Занадто багато останнім часом неконституційності. Чергові ламання через коліно і так крихкої правової конструкції можуть її просто обвалити.
Да й не треба новий правоохоронний орган. Потрібен нормальний діалог та демонстрація адекватності, яку, як підґрунтя, може забезпечити прийняття Концепції.
Фінансова поліція може бути складовою контролюючого органу, який повинен бути під Мінфіном. Планові перевірки треба прибрати («Ми скасуємо систему планових податкових перевірок до кінця вересня 2020 року» – це обіцянка з Меморандуму МВФ, до речі). Аналітику, позапланові перевірки, підрозділи боротьби з відмиванням, СМКОР та невелику частину слідчих з оперативниками згрупувати у перетвореній Державній фіскальній службі, нехай буде Служба фінансових розслідувань, наприклад. Державна податкова служба має стати сервісним (електронним) додатком для платників податків. Вся ця історія – це завдання Мінфіну, а не Комітетів Верховної Ради. В Кабміні має бути стрижень. Нехай в цей непростий час ним стане Мінфін, саме обсяг та особливість акумульованої в ньому інформації може забезпечити хоч якусь стабільність.
Концепція має бути деталізована. Тому при її розробці можна використати, як базу, той документ, що розробляється структурою з максимальною деталізацією функцій та понять – Армією. Там статути написано кров’ю, тому, чим точніше визначення, тим краще реалізація. Наприклад: Військовий стандарт 01.004.002, Воєнна безпека, Стратегічне планування. Містить: Оборонний огляд та огляд спроможностей, оцінку безпекового середовища, планування сил, планування ресурсів, оцінка ризиків, формування перспективної моделі та структури сил, підготовка стратегічних та інших концептуальних документів. Чим не потенційний зміст Концепції фінансово-економічній безпеки.
Підготовка та формування Концепції може сприяти адекватному поясненню для Міжнародного валютного фонду причин неприйняття несистемного закону про БЕБ. Це буде об’єктивна та правова демонстрація розуміння ситуації у зв’язку необхідністю системної реформи.
Для бізнес-середовища бажано задекларувати наміри (замисел) куди саме будуть спрямовані виведені з тіні ресурси (розвиток – інновація, індустріальні можливості, заохочення бізнесу, розвиток територіальних громад).
Можливо й Комітети Верховної Ради долучаться до співпраці, а спільна робота нівелює конфлікт між законодавчою та виконавчою владою.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3389
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 84
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 81
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
7808
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7182
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7015
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6462
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5676