Кібербулінг: чи зможемо ми створити безпечний Інтернет?
Безпека дитини в Інтернет - це 28% звернень на Національну дитячу "гарячу лінію". Чи здатні ми протистояти онлайн-цькуванню?
Перше рішення суду щодо булінгу в Україні пов’язане саме з його онлайн-варіантом – кіберцькуванням. І з цього висновки щонайменше два. Перше. Каральна частина закону про булінг діє. А друге – масштаби кібербулінгу недооцінені.
За даними Української інтернет Асоціації, 100% дітей користуються інтернетом. Google каже, що 98% підлітків та молоді входять до нього щодня. Близько 10% підлітків мають абсолютну інтернет-залежність (понад 10 годин за добу), а 81% – помірну (від 6 до 10 годин щодня). Врахуйте те, що інколи діти сплять, і у вас вийде, що переважну частина підлітків значно або й більшу частини часу проводять в мережі. Не дивно, що питання безпеки в Інтернеті – це кожен четвертий (28%) дзвінок на дитячу «гарячу лінію» Ла Стради.
Чи здатні ми протидіяти кібербулінгу? Якщо подивитись на перший суд за онлайн-цькування, то ніби так. У нас навіть в законі прописано про те, що цькування може відбуватись «у тому числі й через застосування засобів масової комунікації». Щоправда, це єдине згадування кібербулінгу в його нормах. Бо є багато «але».
Перше, - це особливості самого кіберпростору. І насамперед, - анонімність. Притягнення до відповідальності відбувалось тих дітей, які цькували від свого імені. Анонімність підвищує жорстокість, формує відчуття безкарності. Простіше – «відпускає гальма» для агресії. Навряд чи навіть кіберполіція буде займатись анонімами, які просто ображають вашу дитину – без погроз її життю. Я не відкриваю шлях до цькування. Бо навіть до прийняття цього закону більшість підлітків мали по декілька акаунтів, у тому числі деперсоніфікованих. Тому навряд чи кривдників у соцммережах буде просто «вирахувати». Щонайменше – тих, хто кривдитиме цілеспрямовано.
Друге – соціальних хвороби, як і штами грипу, постійно модифікуються. І постійно «щит» відстає «меча». Так і інформаційний простір розвивається значно швидше, ніж ми здатні протидіяти загрозам, які він несе. Але ще більша проблема виникає тоді, коли протидія здійснюється неповоротким бюрократичним апаратом. У результаті – просто подивіться рекомендації Міносвіти щодо безпеки дитини в Інтернеті. Там написано, що один з трьох основних шляхів передачі контенту на телефон - інфрачервоні порти. Другий, до речі, – MMS. Серйозно? Тоді зараз запишу цю важливу інформацію на дискету. І таке відставання у нас тоді, коли в інших країнах цілі предмети присвячені безпеці дитини в Інтернет-мережі. Коли Україною, щонайменше, прокотились дві хвилі «груп смерті» в соцмережах – за останні три роки. І коли Інтернет стає авторитетнішим для дітей, ніж батьки.
Можна звичайно дописати ще пару речень у законі. Навіть створити кібервідділ в «дитячій поліції». Хоча там і так не вистачає людських ресурсів, щоб покрити всі дитячі питання. І врешті-решт, ми ж не Північна Корея, щоб «перекрити» весь інтернет та контролювати потік інформації, яку отримує дитина.
Але як на мене, важливіше навчити дітей безпеці, правилам поведінки, сформувати моральні обмеження, які б стримували їх і від цькувань і від того, щоб піддатись на провокації. Тут чіткі паралелі з електрикою. Так, вона може вбити, але без неї ми вже не проживемо. Більше того, ізоляція струму – важлива річ, але якщо не навчити що сунути пальці в розетку небезпечно, - діти постійно будуть в небезпеці.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3432
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9141
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7987
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7346
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6711
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5829