Девальвація дозволила Уряду звітувати про зменшення держборгу
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що
Кабмін звітує про зменшення зовнішнього боргу на $ 3 млрд – до рівня $ 70 млрд. ГО «Публічний аудит» вирішила порівняти дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року. З’ясовані дані свідчать про те, що це відбулося насамперед за рахунок різниці обмінних курсів.
Станом на 31 січня минулого року внутрішній державний борг становив $ 31,242 млрд, або за тодішнім курсом майже 258 млрд грн. Уже за рік він зменшився у валюті до $ 23,162 млрд. Здавалося б, відбулось зменшення боргу? Насправді ні. Внутрішній борг у гривні наразі становить понад 487 млрд грн, що вдвічі більше, ніж у 2014 році. Причина, власне, зрозуміла – різниця курсів гривні. Так, рік тому сума боргу розраховувалася за курсом 7,99 грн за долар, у квітні цього року – близько 21 грн за долар.
Крім того, для управління державним боргом Уряду була на руку девальвація гривні (cтаном на 31 січня 2014 за валютою боргу підлягали погашенню 237,8 млрд гривень, а на 31 березня 2015 (розширені відомості на момент підготовки матеріалі Міністерством фінансів України не оприлюднені) — в гривні підлягали погашенню вже 443 млрд): гривневі борги було можливо погашати меншою валютною ціною, оскільки допомога міжнародних фінансових донорів надходила виключно СПЗ або валюті, які можна було конвертувати за курсом 12–16 грн за долар. Підтвердженням цього слугують дані щодо структури державного боргу за валютою погашення: за рік та 4 місяці державний борг в іноземній валюті підвищився на $ 9,7 млрд (уніфікований показник, який включає в себе також інші стійкі валюти).
У світлі цього постає питання про реструктуризацію зовнішньої заборгованості. Повертати кредитні кошти потрібно у валюті, невідворотною цього року є подальша девальвація, обумовлена необхідністю збільшення гривневої маси в обігу. Зараз гривні просто не вистачає для забезпечення нормального товарообігу. І це зрозуміло, адже в минулому році інфляція сягнула 25%, в цьому – перевалить за 50%. Вартість товарів та послуг за останній рік підвищилася вдвічі, а то й утричі, а тому, відповідно, й для розрахунків за ними потрібно як мінімум вдвічі більше гривні..
Невідворотним процесом при таких показниках інфляції є подальше знецінення гривні – як наслідок, валюта навіть при всіх обмежувальних заходах та ручному управлінні НБУ буде дорожчати, що значно ускладнить можливість виконання зовнішніх платежів та призведе до недотримання й зриву фінансових нормативів, які є передумовою для отримання подальших траншів.
Якщо на цьому тижні Уряд прийме рішення про припинення задоволення вимог кредиторів зі сплати купонного доходу і не сплатить їх, це фактично означатиме для України технічний дефолт.
Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2010 року та початок 2014 року

Офіційні дані щодо державного та гарантованого державою боргу на початок 2014 року та на 30 квітня 2015 року

- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3378
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 150
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 81
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 77
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
7553
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7148
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6957
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6408
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5640