Жіноче обличчя нового парламенту
Яким буде гендерний порядок денний Верховної Ради 9-го скликання.
Минулої неділі Україна обрала новий парламент. І хоча офіційні результати виборів ще не оприлюднені, маємо інформацію для аналізу та роздумів. Тож пропоную поговорити про гендерний порядок денний Верховної Ради 9-го скликання.
За попередніми підрахунками, жінки у новій Верховні Раді складатимуть 20,5% (87 жінок). Це рекордний для України показник, адже сьогодні представництво жінок у парламенті забезпечено лише на рівні 12%. Жінки-кандидатки продемонстрували чудові результати й на одномандатних округах: до Ради проходить 26 мажоритарниць (зараз їх лише чотири).
І хоча ми спостерігаємо позитивну динаміку щодо зменшення прірви між жінками і чоловіками на виборних посадах, Україна все ще “пасе задніх” на фоні інших європейських країн. За даними IDEA, у сусідній із нами Польщі жінки представлені у парламенті на рівні 29%, а у скандинавських Норвегії та Швеції — 41% та 46% відповідно.
Вплинути на ситуацію у майбутньому зможе нове виборче законодавство. На минулому тижні Верховна Рада ухвалила Виборчий кодекс, який окрім відкритих списків, передбачає обов'язкову 40-відсоткову гендерну квоту у списках кандидатів політичних партій. Вперше законодавець передбачив чітку санкцію за недотримання цієї вимоги: ЦВК отримала законні повноваження відмовляти у реєстрації усіх кандидатів, висунутих партіями, які не виконали вказану норму.
Виборчий кодекс вступить в силу з 1 грудня 2023 року. Але відкритим залишається інше питання питання: чи підпише Президент Зеленський документ, проголосований Верховною Радою.
Тож повернемось до питань насущних: яким буде “жіноче лобі” у парламенті ІХ скликання та які питання буде просувати?
Аналізуючи списки кандидатів можна дійти висновку, що потужні жінки представлені у прохідній частині списку практично усіх партій-лідерів перегонів. Наявність чи відсутність жіночої коаліції в парламенті залежатиме, перш за все, від того, чи зможуть новообрані політикині поєднати свої політичні амбіції із необхідністю співпраці з представницями інших політсил та чоловіками. Адже, проста арифметика свідчить: навіть 20,5% жінок-депутаток не зможуть самостійно отримати необхідні 225 голосів за важливі законопроекти.
На ефективність просування правозахисних питань в парламенті впливатиме й персональний склад комітетів. Підтримка тих чи інших законопроектів ще до голосування у залі часто напряму залежить від позиції голови комітету. Якщо жінки-депутатки не зможуть обійняти ключові позиції у комітетах, перед “жіночим лобі” стоятиме додатковий виклик — ефективно комунікувати свої пропозиції з парламентськими комітетами і їх головами.
Співпраця для просування гендерних та правозахисних питань у діючому парламенті набувала різних форм, однією із яких були різного роду міжфракційні об'єднання (“Рівні можливості”, “Жінки. Мир. Безпека” та інші). Очевидно, у оновленій Раді ми спостерігатимемо щонайменше одне таке об'єднання. А певна поляризація позицій майбутніх парламентських фракцій може породити й нові міжфракційні групи: як правозахисного, так і антигендерного спрямування.
Які ж питання може підіймати “жіноче лобі” у парламенті? Варто виділити кілька напрямків:
1. Протидія домашньому та гендерно-обумовленому насильству. Мова йде про ратифікацію так званої Стамбульської конвенції.
2. Запровадження гендерних квот у наглядових радах держпідприємств, реформа системи відпусток по догляду за дитиною та поділ такої відпустки між жінкою та чоловіком для зменшення розриву в оплаті праці.
3. Посилення відповідальності для медіа та рекламістів за дискримінаційний контент.
4. Забезпечення рівного доступу для обох статей до військової освіти та служби у збройних силах.
5. Включення гендерного компоненту до роботи самого парламенту: запровадження гендерно-правової експертизи, формування делегації з урахуванням збалансованого представництва обох статей, посилення відповідальності депутатів за сексистські висловлювання.
Не виключено, що депутатки підійматимуть й нові для українського парламенту питання у сфері гендерної рівності, зокрема, про підтримку жінок у секторі IT. Робота новообраного парламенту за цими напрямками стане логічним продовженням зусиль, які докладали депутатки минулого скликання для забезпечення рівних прав і можливостей обох статей, та світових трендів.
Тож чи зможуть новообрані жінки-політикині поєднати свої політичні амбіції із ефективною адвокацією правозахисної та гендерної проблематики у Верховній Раді, які політичні фракції стануть флагманами цього процесу та чи будуть до нього активно долучатися чоловіки, побачимо уже зовсім скоро.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3438
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 97
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 89
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9724
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8305
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7460
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6810
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5892