Інвестиції в землю: коли як не зараз!
Більше як місяць тому міністерство юстиції відкрило реєстри нерухомості, і тим самим розблокувало операції купівлі-продажу на ринку землі.
Цей час ми активно спілкуємось із нашими нинішніми та потенційними інвесторами, закриваємо угоди, які були розпочаті до 24 лютого, і обговорюємо питання, з якими стикаються землевласники у воєнний час.
Ключові висновки цього спілкування, якими я хочу поділитися.
• Інвестори, які з минулого року розглядали землю як надійний довгостроковий актив, за ці місяці повірили в неї ще більше. Всі вони – досвідчені інвестори, які формували свої портфелі дуже прагматично.
• Земля – актив відновлюваний. Ми бачимо, що навіть та земля, що була в тимчасовій окупації в північних прикордонних регіонах України, вже очищена від її наслідків та засіяна. До того ж, право власності на землю не зникає під впливом зовнішніх обставин, якими б вони не були.
• З повномасштабною війною інвестори ще більш зосередилися на довготривалих низькоризикових активах, що прямо чи опосередковано прив'язані до валюти. Особливо зараз, коли немає стабільності ані на фінансовому, ні на фондовому ринках.
Земельні інвестиції цікаві тим, що прибуток формується з двох складових – орендної плати, яку інвестор отримує щороку, та приросту ціни землі, яку інвестор заробляє при продажу активу.
Розмір оренди землі напряму залежить від економічної діяльності компанії-орендаря. Зараз українські аграрії виконують кілька надскладних завдань. Перше – зібрати і зберегти цьогорічний врожай, який, всі вже зрозуміли, буде нижчим ніж в минулих роках. Друге – продати його закордонним партнерам. Третє – почати працювати над збільшенням доданої вартості продукції: запускати власну переробку, щоб невдовзі експортувати вже готові продукти.
Світ потребує українського зерна і іншої сільськогосподарської продукції. Високий статус провідного світового постачальника зернових підтверджений, як не прикро, війною. Понад два місяці всі експортери разом із закордонними партнерами, урядом України, міжнародними організаціями розробляють нові логістичні ланцюжки, бо не розраховують на швидку деблокаду морських портів.
Як ростиме ціна на землю?
Ми з командою переконані, що ціна на сільськогосподарську землю ростиме згідно із прогнозами, які експерти давали на початку відкриття ринку – від 70% протягом 4-5 років. За перші пів року роботи ринку ми вже спостерігали зростання на 7-10% в залежності від регіону. Кілька місяців ринок був повністю зупинений, а з “повторним відкриттям” в червні бачимо, що ціни не просіли. Ми очікуємо, що такі показники протримаються певний час і далі тенденції зростання відновляться. Адже актив, що працює і створює додану вартість, приносить дохід навіть у такий складний час - не може падати в ціні.
Не слід забувати і про євроінтеграційні процеси, адже статус кандидата на вступ до ЄС, спрощення доступу української продукції до західних ринків лише посилюють реальність прогнозів. І хоча попереду ще багато роботи, шлях вже незворотній – багато українських агровиробників вже давно стали помітними гравцями на європейському ринку.
Не всі бізнеси виживуть чи матимуть сенс в перші роки після нашої перемоги. Історичний досвід показує - працюватимуть і розвиватимуться галузі, що мають пряме відношення до мирного життя.
Такою сферою 100%-го відновлення є український агросектор, адже він глибоко інтегрований в світову продовольчу безпеку. І саме це робить земельні інвестиції цікавими, надійними та перспективними для приватних інвесторів. Хто це розуміє - ставить на землю тут і зараз, не чекаючи зручніших часів.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3426
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 151
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 95
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 85
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
8924
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 7838
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7322
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6673
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5804