Рейдерство в АПК: юридичні методи протидії
У даному разі рекомендується звернути увагу на юридичні попереджувальні методи захисту підприємств АПК, - зокрема шляхом міжнародного структурування агробізнесу
За статистичними даними у зоні рейдерського ризику перебувають орієнтовно 10-15% усіх договорів оренди землі сільськогосподарського призначення.
Незаконні дії щодо орендованих земельних ділянок відбуваються шляхом самозахоплення земель, проведення подвійних реєстрацій майнових прав, перереєстрацій договорів оренди та ін.
Також на практиці мають місце неправомірні дії безпосередньо і щодо агропромислових підприємств, - шляхом організації і провокування внутрішніх корпоративних конфліктів між акціонерами, чи менеджментом компаній, або за допомогою незаконних переоформлень корпоративних прав, зміни керівництва тощо.
У зв’язку з цим, більшість компаній АПК повинні бути завжди напоготові дати юридичну відсіч будь-яким вищевказаним протизаконним діям та вміти ефективно захищати власне майно. З цією метою агропромислові підприємства здебільшого обмежуються на практиці лише залученням фізичної охорони.
У даному разі рекомендується звернути увагу саме на юридичні попереджувальні методи захисту підприємств АПК. Одним з таких дієвих методів може бути правильне структурування сільськогосподарського бізнесу:
1) заснування / використання декількох компаній, з наперед чітко визначеною метою для кожної юридичної особи, - одне підприємство займається виключно господарською діяльністю, інші підприємства оформляють в окремому порядку право власності чи оренди на майнові активи (сільськогосподарські земельні ділянки, цілісні майнові комплекси), реєструють права інтелектуальної власності, наймають персонал, працюють з контрагентами;
2) залучення до складу учасників юридичних осіб нерезидентів. Якщо іноземна юридична особа, - учасник української компанії, буде зареєстрована у державі, з якою підписана міжнародна угода про сприяння та захист іноземних інвестицій (наприклад, Польща, Чехія), - судові спори з рейдерами можна буде ефективно виводити у міжнародні судові інстанції.
При цьому треба мати на увазі, що набуття та реалізація прав на землю компаніями нерезидентами в Україні здійснюється з урахуванням певних обмежень.
Так, згідно ст. 82 Земельного кодексу України іноземні юридичні особи можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення:
а) у межах населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна та для спорудження об'єктів, пов'язаних із здійсненням підприємницької діяльності в Україні;
б) за межами населених пунктів у разі придбання об'єктів нерухомого майна.
Спільні підприємства, засновані за участю іноземних юридичних і фізичних осіб, можуть набувати право власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в порядку, встановленому Земельним кодексом для іноземних юридичних осіб.
Отже, залучати іноземні компанії до складу учасників українських компаній у загальній структурі сільськогосподарського бізнесу доцільно у тому разі, якщо такі підприємства не будуть брати участь в укладенні договорів оренди земельних ділянок сільськогосподарського призначення.
Також необхідно мати на увазі, що вищевказане структурування агробізнесу рекомендується здійснити до моменту укладення договорів оренди сільськогосподарських земель.
Якщо так вийшло, що у відповідного підприємства АПК вже є наявними земельні активи у вигляді орендованих земель, варто спочатку провести комплексний юридичний “due diligence” компанії, аудит реєстрації усіх договорів оренди землі, після цього – здійснити наведене структурування, з подальшим переукладенням договорів оренди с/г земель на окремо створені юридичні особи.
- Бізнес з країнами Близького Сходу: що потрібно знати про гроші, темп і традиції Любомир Паладійчук вчора о 21:38
- Фінансова свобода: що ми насправді вкладаємо у це поняття? Олександр Скнар вчора о 14:34
- Нова ера на енергетичних ринках: кінець диктатури цін Ксенія Оринчак 08.07.2025 16:49
- Український бізнес на Близькому Сході: культура, право і підводні камені Олена Широкова 08.07.2025 16:12
- Замість реформи – репертуар. Замість дій – кастинг на премʼєра Дана Ярова 08.07.2025 15:54
- Преюдиційне значення рішення МКАС при ТПП України для інших спорів: правовий аналіз Валентина Слободинска 08.07.2025 14:47
- Чому бізнес-коучинг стає все більш затребуваним? Олександр Скнар 08.07.2025 14:27
- Негаторний чи віндикаційний позов: який спосіб захисту обрати у земельному спорі? Андрій Лотиш 08.07.2025 14:03
- З житлом і роботою: як змінюється філософія проєкту "Прихисток" Галина Янченко 08.07.2025 13:59
- 5 найтиповіших помилок при впровадженні електронного документообігу Олександр Вернигора 08.07.2025 12:47
- Енергоринок України 2025, коли прийдуть європейські трейдери Ростислав Никітенко 07.07.2025 21:07
- 2025-й: нові провали без нових прізвищ Дана Ярова 07.07.2025 18:49
- Справи про міжнародне викрадення дітей в світлі практики Верховного Суду Леся Дубчак 07.07.2025 18:09
- Мідь – новий барометр глобальних трансформацій Ксенія Оринчак 07.07.2025 15:29
- Договір про рекламні послуги: наслідки порушень у судовій практиці Сергій Барбашин 07.07.2025 11:19
- Готують підвищення тарифів для населення 708
- Військово-економічна пастка: чому зламався бум РФ 142
- Час життєстійкості: як зберегти себе у світі, що змінюється? 128
- Медіація у бізнесі: чи готові українські компанії до альтернативних рішень? 96
- Кримінальна відповідальність за злісне ухилення від сплати аліментів на утримання дитини 88
-
Кава може на 20-30% знизити ризик діабету другого типу – дослідження
Життя 6532
-
"Він просто зник": усе, що потрібно знати про гостинг – пояснює психологиня Ірина Шеньє
Життя 6087
-
Україна з нуля збудувала винятковий ВПК, але він працює лише на 60% – фон дер Ляєн
Бізнес 4750
-
"Сонне розлучення" – вихід для пар, щоб покращити якість нічного відпочинку та сексуального життя
Життя 3614
-
Мовний апгрейд: як правильно сказати українською "пир горой", "в рассрочку" і ще вісім фраз
Життя 3328