Як комплаєнс допомагає громадським організаціям зміцнити довіру та уникнути ризиків
Звітність, етика, прозорість: чому комплаєнс-система стала необхідністю для ГО в Україні.
Неприбуткові громадські організації (NGO), міжурядові установи та міжнародні фонди працюють у складному й динамічному регуляторному середовищі. Такі сфери, як протидія відмиванню коштів (AML), фінансуванню тероризму (CTF), офіційні рамки звітності, стандарти сталого розвитку, участь у публічних закупівлях, захист даних, кібербезпека та захист викривачів — більше не є виключно комерційною тематикою. Сьогодні ці вимоги однаково стосуються і третього сектору.
ГО відіграють особливо важливу роль у наданні гуманітарної допомоги та підтримці розвитку України. Для міжнародних організацій пріоритетом є захист коштів від корупції та хабарництва. Своєю чергою, місцеві організації повинні демонструвати надійність і проактивний підхід до запобігання таким ризикам.
Сприяння прозорості, етичній поведінці, належному та ефективному управлінню ризиками зміцнює довіру з боку зацікавлених сторін: донорів, спонсорів, партнерів, виконавців та бенефіціарів. До того ж багато організацій працюють у чутливих сферах — захисту прав людини, охорона довкілля, охорона здоров’я або з дітьми — що передбачає додаткові юридичні зобов’язання та етичну відповідальність.
Система управління комплаєнсом (Compliance Management System, CMS) забезпечує структурований підхід до відповідності цим вимогам. Вона створює основу для управління комплаєнс-ризиками, виконання юридичних вимог та вимог донорів, а також дозволяє своєчасно виявляти потенційні проблеми. Що найважливіше — CMS сприяє формуванню культури комплаєнсу всередині організації, заохочуючи працівників розуміти й дотримуватися необхідних вимог у щоденній роботі.
Для кращого розуміння варто зазначити, що ГО часто мають неприбуткову модель, тобто їхній дохід зазвичай залежить від пожертв, державної або спонсорської підтримки. Впровадження CMS підвищує прозорість та публічну довіру до організації — ключовий фактор у взаємодії з донорами, бенефіціарами та регуляторними органами.
Впровадження CMS слід починати з чіткого розуміння контексту діяльності організації: на чому фокусується проєкт? Де найвищі ризики? Які нормативні акти чи стандарти поширюються на вашу діяльність? Наступним кроком є внутрішній аудит чинних політик і процедур — для оцінки відповідності правовим, регуляторним та донорським вимогам. На підставі результатів оцінки можна розробити та реалізувати стратегію для усунення виявлених прогалин.
Для невеликих організацій виклики, пов’язані з обмеженими ресурсами, побоюваннями надмірної бюрократії чи повільного прийняття рішень, можуть ускладнити впровадження CMS. Проте системи комплаєнсу не є універсальними для всіх — вони повинні адаптуватися до розміру, структури та можливостей конкретної організації. Попри початкові витрати, довгострокові переваги впровадження CMS — довіра, операційна стійкість та репутація — значно переважають потенційні труднощі.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова вчора о 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко вчора о 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер вчора о 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3362
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 215
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 149
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 75
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 75
-
Ціни на оренду зросли майже на 30%: де в Києві та передмісті найбільше дорожчає житло — інфографіка
Інфографіка 16291
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7005
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
6862
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 6801
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6308