Архітектурний безвіз
Нещодавно народні обранці проголосували, а згодом президент підписав зміни у Законі «Про будівельні норми», в якому вводиться поняття «параметричний метод нормування».
Нещодавно народні обранці проголосували, а згодом президент підписав зміни у Законі «Про будівельні норми», в якому вводиться поняття «параметричний метод нормування». Цей термін описано як спосіб, який передбачає визначення параметрів і матиме значну роль в українській архітектурі. Підхід чудово реагує на безліч критеріїв, що впливають один на одного.
Вітчизняна будівельна галузь довгі роки переживала процес стагнації, адже більшість норм були розроблені ще за радянських часів. Тож, не дивно, що сучасна українська архітектура несе відбиток застарілих будівельних понять та методів.
Удосконалення державних будівельних норм (ДБН) проводилися, однак сама процедура внесення змін така заплутана і довготривала, що після узгодження зі всіма інстанціями новий документ вже був морально застарілим і одразу ж потребував внесення нових правок.
Нині переважна більшість будівельних нормативів регламентують проектування по чітко заданим параметрам (розпорядчий метод): не менше ніж, не більше за, обов’язково передбачити, не допускається застосовувати, та багато інших формулювань, що не піддаються аналізу.
Для прикладу можна взяти сміттєпроводи, які продовжують з’являтися у новобудовах, а після введення в експлуатацію їх одразу заварюють, або обов’язкові господарські майданчики біля багатоповерхівок, на яких уже давно господині не розвішують білизну. Попри здоровий глузд норми зобов’язують передбачити проектом сміттєпроводи і господарські майданчики.
Можливо, користуючись новим параметричним методом, ми зможемо відповісти собі на питання: як коректно застосовувати норми з пожежної безпеки в офісних приміщеннях типу оупенспейс; почнемо при розрахунку паркомісць користуватись не узагальненими табличними показниками, а реальною статистичною інформацією; у питаннях реконструкції керуватись особливостями об’єкта та обирати максимально зручні та оптимальні рішення, аналізуючи нормативні вимоги.
Так, для прикладу, ми часто маємо справу з будівлями, які не відповідають сучасним вимогам і навіть фізичні розміри приміщень змушують вигадувати нестандартні підходи.
Коли у будівлі радянської епохи потрібно створити комфортні умови мікроклімату, а висота перекриття не дозволяє прокласти вентиляцію за стелею доводиться йти на компроміс з геометрією/площею приміщень, адже норми не дозволяють зменшити висоту стелі. При влаштуванні шахти ліфта часто не вистачає дещиці для розміщення нормативного ліфтового холу, попри це, не можна уявити сучасну будівлю без ліфта.
Тож, такий метод дозволить аналізувати норми та знаходити рішення, які перетворять застарілу за будівельною логікою споруду на сучасний комфортний об’єкт, при цьому не порушуючи зовнішній вигляд історичної будівлі.
Із точки зору сучасних пожежних вимог переважна більшість будівель минулого століття становлять загрозу, однак вони продовжують використовуватися. Те ж стосується і вимог до безбар’єрності.
Кабінет міністрів у двомісячний термін має привести усі нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом. Однак, саме на цій стадії можуть виникнути складнощі.
Цими змінами до Закону для проектувальників відкрили двері до нових підходів, але за цими дверима поки що стоїть стіна з нормативних вимог. Необхідно розробити механізм використання параметричного методу нормування, який дасть змогу аналізувати існуючі вимоги та пояснить, як можна застосувати такий підхід на практиці. Без цього новітні методи проектування ризикують залишитись виключно на папері.
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) Христина Кухарук вчора о 16:22
- Как оформить наследство в Украине, если вы находитесь за границей: пошаговая инструкция Віра Тарасенко вчора о 14:50
- Централізація закупівель: як Україна та ЄС підвищують ефективність державних витрат Олена Усеінова 23.05.2025 17:38
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? Денис Терещенко 23.05.2025 15:07
- Як уникнути блокування податкових накладних? Сергій Пагер 23.05.2025 08:47
- Сімейне підприємництво в Україні: міжнародний досвід та перспективи Юлія Мороз 22.05.2025 14:15
- Світло – не трофей Ірина Голіздра 22.05.2025 12:56
- Оскарження тарифу на електроенергію: КОАС розглядає справу проти постанови КМУ Андрій Хомич 22.05.2025 11:38
- Господарювання без сторонніх або ТОВ з 1 учасником Альона Пагер 22.05.2025 09:39
- Капітал у квадратних метрах: стратегічний погляд на інвестиції в українську нерухомість Раміль Мехтієв 22.05.2025 09:07
- Хто вбив Андрія Портнова? Дмитро Золотухін 22.05.2025 01:17
- Психосоціальні ризики: прихована загроза безпеці праці, яку не варто ігнорувати Валентин Митлошук 21.05.2025 15:51
- Війна і молодь України: виклики, нові цінності та перспективи розвитку після війни Захарій Ткачук 21.05.2025 13:32
- Що робити зі скасуванням торгівельного безвізу для України Юрій Щуклін 21.05.2025 13:22
- Суд не вправі оцнювати ухвали НСРД Андрій Хомич 21.05.2025 11:39
- Хто вбив Андрія Портнова? 3435
- Україна: 68 місце за якістю життя і 87 за зарплатами – сигнал для реформ 216
- Секс під час війни: про що мовчать, але переживають тисячі 152
- Війна змінила правила гри: Україна на першому місці за передачами озброєння (2022–2024) 96
- Обмеження переказів між картками: що зміниться з 1 червня? 87
-
Нові 1920-ті, "кернесанс" і "Геть від Москви!": як живе Харків за 30 км від Росії
9401
-
Від $2000 за квадрат і робітники з Індії. Ігор Ніконов про майбутнє ринку нерухомості
Бізнес 8149
-
Виклик Маску: як Китай утричі обігнав Starlink за потужностями виробництва супутників
Думка 7391
-
Натреновані на вбивство: Кремлю доведеться розв'язувати проблему розлючених фронтовиків
Думка 6760
-
"Агресор космічного масштабу". Ексрозвідниця США про загрозу РФ, Китаю і нову роль України
5859