Як Вища рада правосуддя на віцепрем'єрку образилась
Питання, а не відповідь. Мартін Хайдеггер
На сайті "Судова влада України" оприлюднено новину під заголовком "ВРП ухвалила публічне звернення щодо неприпустимості заяв з боку представників виконавчої влади, спрямованих на підрив авторитету правосуддя". Привернуло увагу те, що новина з'явилась на сайті у п'ятницю 18 вересня о 21 годині 7 хвилин.
Мабуть, серйозно підривають, думаю, раз така гаряча новина з’являється у п'ятницю на початку десятої вечора на такому поважному сайті. Читаю. Дізнаюсь, що 15 вересня на сайті інформаційного агентства «РБК-Україна» оприлюднено інтерв'ю з Віце-прем’єр-міністром з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України Ольгою Стефанішиною, у якому вона сказала: "Велике питання щодо довіри до суддів і їхніх рішень. Довіри, що ці рішення не ситуативні і що суддя має достатній авторитет. Більшість судових рішень першої інстанції йдуть на апеляцію. З одного боку це бізнес, бо юрист може затягнути процес. Але з іншого боку – немає довіри, і це, на жаль, вважається нормальним".
Сказане Стефанішиною виявилось настільки нестерпним для Вищої ради правосуддя, що вже 17 вересня рада прийняла рішення про затвердження публічного звернення, у якому засуджує сказане віцепрем'єркою, нагадує про неприпустимість для посадовців державних органів проводити інформаційні та політичні кампанії, робити заяви, які можуть вплинути на незалежність судової влади та підірвати авторитет правосуддя в цілому. Звичайно, у цьому зверненні налито святої водиці на кшталт рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи, цитат з Конституції і Закону "Про судоустрій і статус суддів".
Члени ВРП взяли на себе функцію оракулів права і проголосили такі істини: "...довіра та повага до судової влади – гарантія ефективності системи правосуддя. Повага до авторитету судів – вимога європейських стандартів для демократичних держав, невід’ємна умова публічної довіри до судової влади, а в більш широкому значенні – довіри до норм права та держави загалом. У разі виникнення того чи іншого правового конфлікту особа звертається за його вирішенням до суду, спираючись на авторитет правосуддя".
Із цього твердження виходить, що спочатку треба довіряти судовій владі і лише тоді система правосуддя буде ефективною. Маєш довіряти судам, бо у них безспірний авторитет. Подаєш до суду позов чи скаргу, бо визнаєш, що суддя не схибить, прийме рішення, яке не викличе нарікань.
Закінчується це публічне звернення висновком, що апеляційне оскарження не є чинником довіри до судової влади. Тому твердження Стефанішиної про низьку довіру до суддів та їхніх рішень є помилковим.
Виглядає це звернення так, наче або судді не самодостатні і їх треба захищати, або чиновники ВРП намагаються впровадити презумпцію правдивості судових рішень, у істинність яких слід беззаперечно вірити і не ставити під сумнів.
Але повернімось до інтерв'ю. Ось питання, поставлене журналістом Міланом Лєлічем віцепрем'єрці, відповідь на яке викликала такий осуд ВРП: "Влітку РБК-Україна записало інтерв'ю з послами Великобританії та Франції, і на питання про те, в чому найбільша проблема з українськими реформами, вони одностайно відповіли, що це судова система. Чому це Україні дається так важко?"
Чому ж тоді питання журналіста не стало предметом розгляду ВРП?! Стефанішина підтвердила лише те, що думають посли Великобританії та Франції про судочинство в Україні. Можливо, віцепрем'єрці у силу її посади важливо потакати європейським послам. Але ж ті не самі по українських судах ходять. Значить, знають наших у Європі, а вони, скоромні, воліли б замовчати таку славу. Виходить, що не тільки громадяни України, а й іноземці стикаються з українськими суддями. Цікаво, яких заходів чиновники ВРП вжили до послів, аби спростувати наклеп на авторитет українського правосуддя? У рішенні ВРП про це нічого не записано.
Той авторитет, про який ВРП написала у публічному зверненні, політичного штибу: суддівська мантія, звертання до судді стоячи зі словами "Ваша честь", стілець судді з високою спинкою, гарантії незалежності... Про це записано у законах. Але такими речами людей не переконаєш у авторитетності судових рішень. Ці атрибути не додають судовим рішенням більшої вмотивованості.
При створенні ВРП витала думка, що це буде орган, який виконуватиме функції суду над суддями. Натомість читаю стрічку ВРП у Твіттері і бачу лише про активність на захист суддів: порушено питання щодо компенсації виплат суддівської винагороди на виконання Рішення Конституційного Суду України, здійснюється розгляд звернень суддів про втручання в їх роботу по здійсненню правосуддя, недостатнє фінансування судів... Охоче наводиться статистика щодо кількості розгляду дисциплінарних скарг. Їх тисячі. Якщо наводиться кількість звільнених суддів, то обов'язково число тих, що звільнені за вчинення істотного дисциплінарного поступку, помістять після статистики щодо звільнених у зв’язку з поданням заяв про відставку і за власним бажанням. Кому цікаво знати про число звільнених у відставку суддів? Чого б не постити рішення ВРП про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності? Тоді люди читатимуть ці рішення ВРП, будуть порівнювати із діями суддів, що розглядають їх справи. І судді не забуватимуть, що є де почитати про їх злу славу.
Оголошення на сайті "Судова влада України" про публічне звернення ВРП співпало зі смертю 18 вересня судді Верховного суду США Рут Бейдер Гінзбург, відомої і авторитетної у силу правових позицій, які вона проводила у своїх рішеннях на захист жінок і мігрантів. Її ідеї суттєво відрізнялись від суджень державних органів. Є інші судді, яких знає весь світ через ідеї, які вони проводили у своїх рішеннях і працях. Олівер Вендел Голмс-молодший, Річард Аллен Познер. Важко уявити, щоб позиції цих суддів потребували захисту чиновниками.
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков вчора о 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко вчора о 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Пам'яті жертв Другої Світової війни або чому ми не святкуємо! Дмитро Пульмановський 08.05.2025 16:11
- Що робити, коли дії співробітника призвели до фінансових втрат? Олександр Висоцький 08.05.2025 11:13
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України Любов Шпак 08.05.2025 11:09
- Изменения в оформлении отсрочки от мобилизации с 06.05.2025 Віра Тарасенко 07.05.2025 23:36
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів Ігор Ткаченко 07.05.2025 15:10
- Де отримати криптоліцензію у 2025 році? Юлія Барабаш 07.05.2025 12:25
- Як сплачує податки та подає звітність контрольована іноземна компанія (КІК) Сергій Пагер 07.05.2025 09:19
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я Христина Кухарук 06.05.2025 19:13
- Як роботодавцю повернути кошти, сплачені працівнику за скасованим рішенням суду Альона Прасол 06.05.2025 14:30
- Літо, тераси та куріння: чи є заборона для літніх майданчиків? 188
- Регіональні тренди запитів "Відео ШІ" в Україні: піки, спад і соціальні фактори 179
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 138
- Тренди світових витрат засобами візуалізації: військо, освіта, охорона здоров’я 113
- Чому ми приймаємо нелогічні фінансові рішення? 104
-
Угода Україна–США: три ключові вигоди для нашої держави
Думка 6199
-
Сі переграв Трампа: Кремль фактично здає Росію Китаю
Думка 6073
-
Капітана судна, яке пошкодило газопровід у Балтійському морі, заарештували в Гонконгу
Бізнес 5955
-
Три хвилі приморозків. Хто збанкрутує, а хто – заробить
Бізнес 5579
-
Reuters: США і РФ обговорюють, як відновити постачання російського газу в Європу
Бізнес 3259