Авторські блоги та коментарі до них відображають виключно точку зору їхніх авторів. Редакція ЛІГА.net може не поділяти думку авторів блогів.
27.09.2016 08:33
Окремі проблемні нюанси порядку укладення трудового договору
В даній статті встановлюється правомірність вимагання працедавцем від особи, яка влаштовується на роботу, відомостей, що в свою чергу стосуються її походження.
Працедавець єодним з найважливіших учасників трудових правовідносин. Вітчизнянезаконодавство гарантує вказаній особі різні за своєю суттю права, яким в своючергу властивий майновий або особистий немайновий характер. Зокрема працедавець може вимагати від особи,що влаштовується на роботу, певні документи, перелік яких в свою чергу закріпленийокремими законами (наприклад, паспорт, ідентифікаційний код, трудова книжка, дипломй т. д.) Чи дозволяє чинне законодавство власнику або уповноваженому ним органупри укладенні безстрокового або строкового трудового договору витребувати відомості,які стосуються походження працівника?
Правоверегулювання вищевказаного питання відбувається за допомогою різноманітнихзаконів. Зокрема юридична регламентація трудових відносин, які функціонують зприводу належного оформлення трудових правовідносин, здійснюється:Головним законом Українського народу (Конституція України від 28.06.1996 року№ 254к/96-ВР (надалі по тексту – Конституція України)) та звичайнимизаконами (Кодекс законів про працю України від 10.12.1971р. № 322-VIII (надаліпо тексту – КЗпП України)).
Наймані працівники є одними з визначних учасниківтрудових відносин. Зокрема дані особи,працюючи за трудовим договором, водночас створюють ті або інші блага, які,будучи за своєю сутністю майновими чи немайновими, водночас приносять істотнукористь не лише суверенній та унітарній Україні, а й її згуртованому та трудолюбивомународу.
Трудове законодавство гарантує найманим працівникамправовий статус, що, будучи багатогранним, передбачає відповідні елементи,одними з яких є різні за своїм змістом соціально-економічні права. Вищевказані можливості,отримавши належне закріплення у відповідних нормативно-правових актах, повиннізабезпечити усесторонню економічну свободу різних згаданих осіб, а також їх високоякіснийрозвиток, як законослухняних особистостей.
Одним з головних соціально-економічних праввизнано право на працю. Згадана юридична можливість отримала своє закріплення вокремих законах, а саме в ч. 1 ст. 43 Конституції України і в ч. 1 ст. 2 КЗпПУкраїни.
Вітчизнянимзаконодавством передбачено складну та поетапну процедуру якісної тавчасної реалізації найманим працівником вищезазначеного права. Зокрема доброчеснийгромадян незалежної України, який прагне працювати, укладає трудовий договірпро роботу на підприємстві, установі, організації або з фізичною особою, про щов свою чергу закріплено юридичною нормою, яка охоплена ч. 2 ст. 2 КЗпП України.
Але не потрібно забувати про те, що вищенаведенійреалізації притаманні відповідні особливості. Наприклад, національнезаконодавство містить в собі єдині вимоги про конкретні відомості, які особа,влаштовуючись на роботу, може не надавати працедавцеві. Що це означає?
Оформляючитрудові відносини, працедавець не може вчиняти окремі дії, які суперечать юридичнимнормам, охопленим вітчизняним законодавством, та моральним імперативам,загальновизнаним в громадянському суспільстві. Зокрема згідно з ч. 1 ст. 25КЗпП України при укладенні трудового договору власнику або уповноваженому ниморгану не дозволено вимагати від особи, яка влаштовується на роботу, будь-яківідомості, що в свою чергу стосуються походження зазначеного працівника.
Якщо Ви помітили орфографічну помилку, виділіть її мишею і натисніть Ctrl+Enter.
Останні записи
- Як ефективно подати скаргу до УДАБК: кейс забудови в прибережній смузі Дніпра Павло Васильєв 31.05.2025 13:54
- На росії існує лише одна церква – це терор Володимир Горковенко 30.05.2025 22:44
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? Валерій Карпунцов 30.05.2025 14:32
- Ритейл уже не про полиці: нова екосистема бізнесу Олег Вишняков 30.05.2025 13:13
- Про обопільну вину у справах ДТП та страховку Світлана Приймак 30.05.2025 11:48
- Чому досі немає легших бронежилетів для ЗСУ: історія марнотратства та байдужості Дана Ярова 30.05.2025 11:46
- Чому водень потребує політики, а не лише технологічного прориву? Олексій Гнатенко 30.05.2025 11:13
- Як аграрний бізнес стає жертвою рейдерства і як цьому запобігти Сергій Пагер 30.05.2025 09:08
- Відсутність доходу як підстава для звільнення від сплати судового збору: судова практика Арсен Маринушкін 30.05.2025 08:39
- Мінфін проігнорував вимоги громадськості підвищити акциз на ТВЕН Артур Парушевскі 29.05.2025 18:58
- Підроблені документи: правовий компас Дмитро Зенкін 29.05.2025 16:47
- Хрестоматія винахідництва. Системно-синергетична методика Вільям Задорський 29.05.2025 14:43
- Кібербезпека: до яких викликів готуватися у 2025 році Андрій Михайленко 29.05.2025 14:12
- Як реалізувати переважне право купівлі частки ТОВ? Альона Пагер 29.05.2025 11:36
- Кенселінг як штучний контроль Михайло Зборовський 28.05.2025 13:21
Топ за тиждень
- Рівність у регламентах, асиметрія на практиці: дебютні уроки конкурсу в апеляцію 1204
- Чому в Україні судять військових так, ніби війни немає? 330
- Оцінка доказів в аудиті та кримінальному процесі: точки дотику з точки зору ШІ 146
- Експертне дослідження шахрайських схем: практичні аспекти для адвокатів 142
- Промптинг як нова необхідна навичка: чому вона важлива для кожного 100
Популярне
-
Фахівці назвали доступний і недорогий продукт, що знижує рівень холестерину
Життя 17121
-
Малюк плете "Павутину". Як СБУ атакувала дронами аеродроми РФ і які наслідки це матиме
13428
-
"Росія хоче все. Це визнав навіть Венс". Кащюнас – про гроші на зброю та плани Кремля
11446
-
Польща обирає президента. Хто з кандидатів кращий для України – Тшасковський чи Навроцький
11239
-
Ядерна тріада Росії під ударом – прямі та непрямі наслідки
Думка 10677
Контакти
E-mail: [email protected]