В зоні енергетичної уваги
Які висновки має зробити Україна з найпотужнішої атаки РФ по об’єктах енергетики
Наприкінці серпня Україна пережила потужну комбіновану атаку росіян по об’єктах вітчизняної енергетики. Експерти відзначають, що серед цілей були і електромережі, що ведуть до вітчизняних АЕС, які у нинішніх умовах виглядають осередком стабільності у питанні виробництва електроенергії.
Російський псевдополітолог Марат Баширов (він 10 років тому кілька місяців називав себе «прем’єр-міністром» самопроголошеної ЛНР та перебуває в обслузі воєнного злочинця Бородая та енерго-боса Новака) відзначив, що дата атаки була спланована невипадково. Ремонтні та профілактичні роботи на більшості енергетичних об’єктів України завершено, наближається опалювальний сезон, ліквідувати дефіцит електроенергії буде вкрай непросто.
Ще один фактор – The Washington Post та Le Monde (кожна у різній тональності) написали про переговори між російськими та українськими представниками, які начебто мали місце у Катарі. Предметом домовленості мала стати взаємна відмова від ударів по енергетичних об’єктах. Каталізатор цієї спроби перебуває у Вашингтоні, пам’ятаєте, як обурили міністра оборони США Ллойда Остіна атаки українських дронів по російських НПЗ? Тепер у інформаційному просторі гуляє версія, що Росія відмовилася від домовленостей після вторгнення ЗСУ до Курської області. Вона відображає західну оптику сприйняття російсько-української війни.
Українці насправді ще 10 років тому, після Іловайської трагедії, отримали болісний урок щодо неможливості домовлятися з росіянами. Думати про можливість домовитися з Путіним – означає обманювати самих себе та фактично занапастити. Ми маємо покладатися на наших захисників та енергетиків, адже у тому, що наприкінці серпня не стався тотальний блекаут – заслуга саме їх. Так само варто розуміти, що Кремль не зупиниться у своїх спробах знищити українську енергетику. Це питання для РФ є стратегічно важливим, адже широкомасштабне вторгнення триває понад 900 днів попри сподівання Кремля на бліцкриг. Путін та його оточення добре розуміють, що завдати вирішального удару вони можуть зсередини українського суспільства, а не на фронті.
Українська дипломатія зараз зосередилася на спробах переконати країни НАТО та ЄС збивати російські ракети та дрони у безпосередньому наближенні до власних кордонів. Завдання направду виглядає непростим, оскільки на Заході все ще панує прагнення рахуватися з Росією як потужним геополітичним гравцем. До речі, успішна операція ЗСУ в Курській області мала б сприяти деміфологізації Росії. Звернемо увагу на ще один напрям - посилення протиповітряної оборони. Україні варто сформувати запит на засадах гуманізму, адже комплекси ППО/ПРО не можна називати наступальною зброєю. Ракетний удар по «Охматдиту» та атаки енергетичної інфраструктури – це воєнні злочини, застерегти від їх повторення можна посиленням протиповітряної оборони України.
На порядку денному – постачання Україні енергетичного обладнання для ремонту об’єктів генерації та будівництво нових електростанцій та маневрових потужностей. Виглядає дивним, що Верховна Рада спростила імпорт обладнання для сонячної енергетики, проте не вжила відповідних заходів щодо енергетики вітрової, яка має більше можливостей для використання. Та й досвід сусідів можна використати. Схоже, парламентаріям треба подарувати підбірку творів українських класиків, які оспівують вітер, бо інакше це питання з місця не зсунути.
- Лідерство розгортання: коли стратегія виходить за межі кабінету Жанна Кудрицька вчора о 19:06
- Як навчитися ухвалювати рішення на перемовинах? Розглядаємо на прикладі покеру Владислав Пʼявка вчора о 14:57
- Встигнути до штормів: чи готові інвестори до українських податкових гірок? Сергій Дзіс вчора о 10:40
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека Ігор Шевцов вчора о 08:54
- "Справедливість" судді Канигіної Лариса Гольник 12.05.2025 18:43
- Нові правила для енергонакопичувачів: як зміняться контракти через кіберризики з 2025 Ростислав Никітенко 12.05.2025 15:01
- Як довести вину стоматолога у суді: практика відшкодування шкоди за неякісне лікування Артур Кір’яков 12.05.2025 13:59
- Форензик як інструмент захисту, діагностики та зростання бізнесу в умовах ризиків Артем Ковбель 12.05.2025 03:29
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя Христина Кухарук 11.05.2025 13:54
- Відповідальна особа з питань захисту персональних даних: новий гравець у структурі бізнесу Анастасія Полтавцева 10.05.2025 14:43
- Як зруйнувати країну Андрій Павловський 10.05.2025 14:34
- Інтелектуальна власність як актив бізнесу Сергій Пагер 10.05.2025 14:21
- Стейкхолдери – основний локомотив сучасної якісної освіти Сергій Пєтков 09.05.2025 10:49
- "Спорт внє палітікі?". Як би ж то! Країна-агресор хоче повернутися у міжнародний спорт Володимир Горковенко 09.05.2025 10:10
- Землі заказника "Лівобережний" у Дніпрі: історія зміни статусу та забудови Павло Васильєв 08.05.2025 22:23
- Як зруйнувати країну 368
- Вбивчі цифри: як звички й випадки скорочують життя 213
- Безбар’єрність у лікарнях: чому доступ до медичних послуг виходить за межі пандусів 155
- Від парової тяги до цифрової етики: як змінювалось людство й корпоративна безпека 130
- Кабальні "угоди Яресько" блокують економічне відновлення України 118
-
Угорщина готується до війни? Що стоїть за "шпигунами Орбана" на Закарпатті
39070
-
Експерти з психіатрії назвали п’ять речей, які ніколи не роблять щасливі пари в стосунках
Життя 13044
-
"ЗСУ знищили російську армію. Путін будував її 10 років", – генерал армії США Дуґлас Лют
12259
-
Підготовка піхотинців: державна некомпетентність і приватна ініціатива
Думка 12069
-
На стамбульській розтяжці – як Путін нарешті змушений зіткнутися з реальністю
Думка 11941